«Перлина» в сосновому лісі

Діти з пострадавших від чорнобильської аварії регіонів оздоровлюються по союзних путівках

Під час мого приїзду в дитячий реабилитационно–оздоровительний центр «Перлину», розташований недалеко від міста Лепель, там повним ходом йшла підготовка до концерту під назвою «Дві сестри — Білорусь і Росія». Шестирічна Даша Кушнерова з 51–й гомелської гімназії збиралася виконати запальну російську «Бариню», а Валерія Саутіна з Буда–Кошельово Гомелської області розучувала пісню на білоруській мові «Закутів зямлi».

— Хлопці з Росії, що гостили у нас три тижні по путівках Союзної держави, збираються додому. Хочеться, аби у них залишилися самі хороші спогади про «Перлину», про Білорусь, — пояснює музичний керівник центру Олена Смирнова. — Нам поважно, аби на концерті виступили їх білоруські друзі, аби прозвучали вірші і пісні на двох мовах.

Рішення про те, аби на території колишньої військової частини побудувати санаторій, де б могли поправляти здоров’я діти з районів, пострадавших від чорнобильської аварії, Порада Міністрів Білорусі прийняла в середині 90–х. І неспроста саме тут: адже Лепельський край входить в четвірку найчистіших місць в Європі. Перших відвідувачів центр, зведений за програмою «Діти Білорусі», прийняв в 2002–м. Сьогодні це сучасна висококласна спеціалізована лікувальна установа, куди щорік по путівках Білоруського центру по оздоровленню і санаторно-курортному лікуванню приїжджають 6 тисяч хлоп’ят з Гомельщини і Могильовщини. А впродовж останніх семи років його постійними гостями стали російські школярі.

— Ми виграємо тендер Постійного Комітету Союзної держави на реалізацію путівок і приймаємо хлопців з Брянської, Тульської і Калузької областей, — розповідає директор «Перлини» Віра Закревськая. — В нинішньому році їх було 240, а всього — більше тисячі. Як правило, це діти з малозабезпечених сімей, в яких небагато можливостей оздоровитися в хороших умовах.

Тут же до їх послуг все краще. Наприклад, стежка здоров’я, розроблена з врахуванням рекомендацій учених Вітебського держ університету імені Машерова. Там хлопці позбавляються від радіонуклідів, накопичених на забруднених територіях. Очистити від них організм допомагає і спеціальна дієта.

— Устаткування у нас сучасне, процес приготування їжі максимально механізований. Чи жарт — одночасні 700 чоловік нагодувати! — з гордістю розповідає завідувачка виробництвом Олена Юрченко. — Знаю, що всім наші оладки дуже подобаються. Аби росіян познайомити з блюдами білоруської кухні, готуємо бабку. Це запіканка така з картоплі.

У лікувальному корпусі за призначенням лікаря хлопцям роблять підводний масаж, вони займаються лікувальною фізкультурою, п’ють цілющі настої із звіробою, ромашки, м’яти і шипшини у фитобаре. Діє стоматологічний кабінет. А від тонзиліту і бронхіту допоможе позбавитися унікальний апарат «Біоптрон». Величезний плюс «Перлини» і в тому, що лікувальний корпус пов’язаний з трьома житловими корпусами, з їдальнею і школою критими переходами, по яких у будь-який час роки можна ходити в «домашньому» одязі.

Хлопців з Тульської і Калузької областей я розшукав в корпусі N 3. Всього їх приїхало 60 чоловік, проте в день мого візиту частина відправилася на екскурсію в меморіальний комплекс «Хатинь». Останні були зайняті іграми і підготовкою до конкурсів, яких в «Перлині» проводиться безліч.

— Я хочу прийняти участь в конкурсі «Міс Перлина», — призналася четвероклассница з селища Тепле Тульської області Котить Сапронова. — Там зачіску треба представити, танець, дефіле і пісню. Співати я просто обожнюю!

У «Перлині» Котить із задоволенням плаває в басейні і разом з вихователем і друзями гуляє по берегу озера, де живуть лебеді. 8–класснику Іллі Карханіну з Тули теж запам’ятається білоруська природа — особливо поїздка на екскурсію в Березінський заповідник. А ще — зустрічі по волейболу і баскетболу з командами Калуги і Білорусі.

— Ще в настільний теніс пограти можна, а якщо погода хороша, на футбольному полі побігати, — ділиться враженнями Ілля. — Я на дискотеки ходжу, знайомлюся з хлопцями з інших міст, в кружок орігамі записалося. Нудьгувати тут ніколи.

— А я вперше в Софійському соборі під час екскурсії по Полоцку почув, як звучить справжній орган! — із захватом згадує 5–классник Діма Голубев з міста Сосенський Калузької області. — Я ходжу в музичну школу, тому для мене це найяскравіше враження!

На концерті «Дві сестри — Білорусь і Росія» хлопцям подарували сувенірні керамічні медалі, диски з фотографіями, зробленими в санаторії, і черепашок з перлиною усередині, — на добру пам’ять.

«Перлина» і надалі збирається приймати хлопців по путівках Союзної держави. Тут будується новий культурно–досуговий центр з великими сучасними залами для кіно, концертів і дискотек. Туди ж переїдуть різні кухлі, изостудия, бібліотека і музей. Отже відпочинок стане ще цікаво.

ГОМЕЛСЬКА ОБЛАСТЬ

Фото автора

Автор публікації: Сергій ГОЛЕСНИК

Інтелектуальна атака, націлена в майбутнє

Керівництво Пінськдрева прийняло рішення про додаткові виплати сім’ям загиблих і пострадавшим від вибуху на заводі ДСП

У Конгресс–холле зберуться 250 гостей

Про вигоду єдиної аграрної політики

Posted in Політика | Comments Off on «Перлина» в сосновому лісі

Україна пояснила, навіщо в однобічному порядку демонтувала стовпці на кордоні з Молдовою

Політика

МЗС України прокоментував претензії офіційного Кишинева з приводу однобічного демонтажу пограничних стовпців на спільному кордоні, заявивши, що українські прикордонники виправили помилку, допущену при демаркації кордону з Молдовою. По-перше, ми виходимо з того, що відповідно до двосторонньої угоди, ділянка автодороги в районі населеного пункту Паланка має бути переданий у власність Україні, включаючи землю під дорогою, – заявив прес-секретар МЗС України Олег Волошин, що цитується українськими ЗМІ. Кажучи про ситуацію з пограничними стовпцями, він відзначив, що Україна діяла не лише в рамках двосторонніх угод, але і після серії повідомлень Молдови про плани демонтажу цих стовпців. Це пов’язано з тим, що в 2005-2006 роках украино-молдавская робоча група по демаркації зробила дві помилки у визначенні місця установки пограничних знаків –   0608, 0609?, – пояснив Волошин. За словами представника МЗС України, ці знаки були встановлені з відхиленням близько 100 метрів від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах, які є невід’ємною частиною договору про держкордон. Волошин також додав, що ця помилка була виявлена ще в 2008 році, після чого українська сторона неодноразово ставила питання перед Кишиневом про її виправлення. На жаль, молдавська сторона зайняла деструктивну позицію з даного питання, наполегливо не бажаючи провести переустановлення двох пограничних стовпів, що у тому числі заблокувало процес подальшої демаркації кордону, – підкреслив представник зовнішньополітичного відомства України. У  МЗС України також завірили, що жодної політичної підоснови і жодних спроб змінити лінію держкордону з українського боку немає. Ми дуже розраховуємо на те, що спільно з молдавською стороною нам удасться вже найближчим часом завершити процес демаркації кордону на ділянці в районі Паланки, – відзначив він. Нагадаємо, власті Молдови напередодні зажадали від України пояснень у зв’язку з однобічними діям, в результаті яких увечері 15 листопада були демонтовані на молдавсько-українському кордоні пограничні знаки   0608 і 0609, розташовані на українській стороні біля села Паланки. Паланка – сіло в Штефан-Водськом районі Молдови. Біля села знаходиться найсхідніша точка Молдови. Також через Паланку проходить найкоротша автомобільна дорога з південної частини Одеської області в північну. Договір про передачу стратегічної для України магістралі Одеса – Рени був підписаний і ратифікований 10 років тому. Більш того, в обмін на це Україна забезпечила Молдові вихід до Чорного моря, віддавши у власність Молдови 400 метрів дунайського берега в районі молдавського села Джурджулешть. Українські ЗМІ вважають, що Україна подарувала Молдові частину української території на Дунаї, у свою чергу Кишинів не виконав своїх зобов’язань і не передав в українську власність землю під ділянкою автодороги Одеса – Рені.

Придністров’я вважає безальтернативним мирне врегулювання конфлікту на Дністрі на основі рівноправних домовленостей

У Тирасполі стурбовані спробами Кишинева створити нові можливості для тиску на Придністров’ї

Дії миротворців в Придністров’ї залежать від політики Кишинева і Тирасполя – МЗС РФ

Представники МЗС Молдови і Росії обговорили в Москві придністровське врегулювання і розвиток двосторонньої співпраці

Україна за таке вирішення придністровської проблеми, яке забезпечить виведення російських військ

Posted in Політика | Comments Off on Україна пояснила, навіщо в однобічному порядку демонтувала стовпці на кордоні з Молдовою

Станіслав Тараса: Анкара між кіпрською проблемою і вірменським питанням

У Нью-Йорку лідери розділеного Кіпру зустрінуться з генсеком ООН Пан Ги Муном, аби спробувати не допустити провалу переговорів про возз’єднання. Генсек ООН має намір вислухати президента грецьких кіпріотів Дімітріса Хрістофіаса і лідера турецьких кіпріотів Дервіша Ероглу, аби з’ясувати, чи зможуть вони домовитися про вихід з безвиході, що загрожує зірвати що тривають більше двох років переговори.

ООН вклала багато сил в ці переговори, які характеризуються зараз спостерігачами як найкращий шанс врегулювати суперечку, що перешкоджає вступу Туреччини в ЄС. Відзначимо в зв’язку з цим, що Туреччина вже зробила деякі кроки убік рішенні цього питання. Недавно в Анкарі відбулася спеціальна нарада між президентом Туреччини Абдуллой Гюлем і лідером Турецької Республіки Північного Кіпру Дервішем Ерголу. Вони підписали спеціальний протокол, в якому наголошується факт значущості, яку додають сторони питанню виплат компенсацій грекам за нерухомість на окупованих територіях, а також підкреслюється необхідність підсилити вплив компенсаційної комісії для прискорення роботи по зміні земельного кадастру. Тобто Туреччина намагається вирішувати питання про компенсації в рамках взаємного погашення збитків і вийти таким чином з ситуації, при якій кіпрські греки виступають виключно як постраждала сторона. Але правда і в тому, що в даному випадку Анкара виступала не з самостійною ініціативою, а все ж під тиском вирішення Європейського суду з прав людини, яке не визнало уряду Никосиі, убачаючи в цьому один із способів зберегти права на окуповані території. Більш того, уряд республіки Кіпру заявив про своє принципове неприйняття розділу острова і готовності продовжувати працювати над тим, аби покласти край окупації Туреччиною північних територій країни. Проте для Туреччини ця проблема вже виглядає в іншому світлі: у останній доповіді Єврокомісії її призвали разом з необхідністю нормалізувати свої відносини з грецьким Кіпром, зробити кроки для завершення діалогу, початого з Вірменією підписанням угоди в 2009 році. Тобто, кіпрська проблема і так зване вірменське питання виявилися збудованими в один політичний ряд, не дивлячись на те, що несуть в собі якісно різні характеристики.

Тридцять шість років тому, в ході операції Атілла Туреччина окуповувала північну частину Кіпру. У 1983 році була утворена Турецька республіка Північний Кіпр, яка і сьогодні залишається не визнаною світовою спільнотою. Сьогодні на Північному Кіпрі розміщений багатотисячний контингент турецької армії. Тоді, в період холодної війни, коли статус Туреччини в ролі південного форпосту НАТО зберігав ще своє значення, Захід мирився з положенням, що склалося. Але в подальший час ситуація різко змінилася. Кіпр став членом Європейського Союзу. Туреччина виявилася вимушеною пристосовуватися до нової ситуації, аби не залишитися за бортом Європи. Правда, існував шанс пробити цю блокаду в разі ратифікації підписаних з Вірменією цюріхських протоколів. Але цей процес був блокований Азербайджаном. В зв’язку з цим президент Турецької республіки Абдула Гюль намагався було зіграти на ідеї про особливе виняткове положення Туреччини. За його словами, деякі європейські лідери неправильно бачать майбутній світовий порядок в перспективі найближчих двадцяти, п’ятдесяти, сімдесяти років, і призвав враховувати факт, що міжнародний політичний баланс зміщується на схід, до Азії, і для ЄС украй необхідно дати Туреччині членство Європейському союзі. Н схоже, що турецька дипломатія грає свою роль вже на фоні  вирушаючої геополітичної натури і стикається з новим оберемком проблем іншої властивості. По діагностиці європейців, Туреччина не може врегулювати відношення з сусідніми країнами із-за своєї нетолерантності і невміння поважати позиції інших держав. Правда, на тій, що відбулася днями у в Анталії засіданні Парламентської асамблеї Поради Європи (ПАРЕ), голова ПАРЕ Мовлуд Чавушоглу і головуючий в Комітеті міністрів ПАРЕ глава МЗС Туреччини Ахмет Давудоглу заявляли, що вони виконають свої обов’язки як європейці, а не як турки. Але ці слова про створення важливої з точки зору майбутнього Європи культури толерантності і співіснування на противагу расизму, дискримінації і радикалізму сприймаються в Європі як, перш за все, продукт зовнішнього вжитку. Що ж до внутрішньої політики Анкари, то із цього приводу американський експерт, глава неурядової організації Проект для демократій перехідного періоду Брюс ДжексонКрістіана Вульфа. Кажучи про мирний співіснування релігій, він звернув увагу на те, що якщо Анкара вважає іслам невід’ємною частиною культурної спадщини Європи, то повинно бути визнано і те, що і християнство є частиною культурної спадщини Туреччини. А доки турок не пускають до Європи, а в умовах кризи стали поступово видавлювати турецьку дешеву робочу силу з європейського континенту. При цьому питання дотримання європейських стандартів цивільних свобод в Туреччині практично використовується Брюсселем як весь лише слушний привід для здійснення такої політики. Вибратися із збудованої пастки Туреччини буде непросто. Якщо ж турецькій дипломатії удасться все ж зробити прорив на християнському напрямі – врегулювати кіпрську проблему і нормалізувати відносини з Вірменією – то це буде вже абсолютно інша країна.

Posted in Факти | Comments Off on Станіслав Тараса: Анкара між кіпрською проблемою і вірменським питанням