Президент Румунії Траян Бесеську заявив 18 листопада, що лише заміна російських військ, що здійснюють миротворчу місію в Придністров’ї, на європейський миротворчий контингент може запобігти новій війні на Дністрі. На день пізніший глава Сенату Румунії Мірча Джоане висловив думку, що присутність російських військ на території Придністров’я є анахронізмом, без усунення якого не можна говорити про справжню незалежність Молдавії. У свою чергу держсекретар по європейських справах Міністерства закордонних справ Румунії Богдан Ауреську заявив, що Румунія вносить свій вклад до врегулювання молдавсько-придністровського конфлікту за допомогою роботи усередині ЄС, де Румунія розглядається як один з головних, якщо не головне джерело аналізу і оцінки придністровської проблематики. Дані заяви керівництва Румунії прокоментував 22 листопада для Новини завідувач кафедрою вітчизняної історії Інституту держави і права Придністровського державного університету Микола Бабілунга.
Коментувати заяви президента Румунії Траяна Бесеську і інших діячів, які останнім часом несподівано активізували своє втручання в молдавсько-придністровське врегулювання, – справа, відверто кажучи, нудна. Адже ми не бачимо жодних нових проектів, жодних свіжих ідей, жодних оригінальних пропозицій. Нічого такого, що змусило б всі зацікавлені сторони, відкинувши безконечну рутину повсякденності, зайнятися вивченням цих інновацій. Бесеську і його оточення в черговий раз заводять свою смутну шарманку про необхідність виводу з Придністров’я російських військ. При цьому, звичайно ж, використовується джентльменський набір пережованих пропагандистських штампів про необхідність Молдавії йти по європейській дорозі, нібито хтось штовхає Молдавію на дорогу мусульманський, або китайський, або африканський!
Не знаю, як в Румунії, може там населення просто упивається смаком цієї пережованої сотні тисяч разів ідеологічної жувальної гумки, але ні в Молдавії, ні в Придністров’ї, мабуть, вже не знайдеш простаків, які були б ласі до подібних страв, і слух яких пестили б такого роду просторікування. Вже більше двох десятків років з Бухаресту доноситься ця одноманітна дойна про румунські інтереси в Бесарабії і Придністров’ї, про необхідність покінчити в Молдавії із слов’янським впливом і включити ці території в лоно румунської матері-батьківщини. Спочатку все це звучало у виконанні Ілієську і його однодумців, тепер, ось вже який час її затягує уродженець Бендер Бесеську (за інформацією офіційного сайту президента Румунії, Траян Бесеську народився в жудеце Констанца (Румунія); уродженець Бендер – другий президент Румунії (1996 – 2000 рр.)