Дуже скоро ми виявимося не в Росії з її тисячолітньою культурою, а в країні алюмінієвих і пластикових декорацій – без роду, без племені і без пам’яті, – заявив керівник фракції Справедлива Росія в Державній думі РФ Микола Льовічев. Як передає кореспондент Новини, 29 листопада коментуючи обговорення до другого читання поправок в законопроект О охороні пам’ятників культури, Льовічев заявив, що не дивлячись на детальну багатомісячну роботу робочої групи, що складається з ряду дуже авторитетних експертів, думка її була не просто знехтувана, але нахабно попрано на засіданні комітету, що відбувся напередодні. Комітет все зробив з точністю до навпаки, – заявив парламентар.
До нинішнього моменту існувало нестикування між деякими положеннями про охорону пам’ятників, зафіксованими в законі, і рядом пунктів в правилах Росрегистрациі, роз’яснив депутат. Росрегистрация, керуючись своєю інструкцією, відмовлялася реєструвати відновлені пам’ятники, якщо вони в результаті реконструкції знаходили незначну і природну відмінність від початкових архітектурно-інженерних параметрів. Здоровий глузд говорив про те, що необхідно зробити лише роз’яснення федерального закону, на основі яких внутрішня інструкція була б приведена у відповідність із законом. Але ініціатори нових поправок, як ми тепер бачимо, знайомі із здоровим глуздом лише з чуток – тому йдуть по дорозі вся рота не в ногу, один я в ногу. І пропонують перекроїти єдиний, по суті, закон, що забезпечує хоч якесь збереження нашої архітектурної спадщини, в логіці навіщо пацієнтові така розкіш, як дві ноги – одну можна сміливо відрізувати, – заявив Льовічев. Автори нових поправок, що дозволяють знімати охоронний статус без всяких морочливих, як їм бачиться, експертиз і перекраювати пам’ятники так, як заманеться смаку власника, депутати Плеськачевський і Давітіашвілі, як мені здається, не дуже досвідчені в проблемах культурно-історичної спадщини, – вважає Льовічев.
Він нагадав, що депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга Олексій Ковальов і депутат Державної думи Олена Драпеко, внесли свій компромісний варіант поправок. Вони запропонували ввести поняття реконструкції в закон, але в значенні, швидше, реставраційному, культурологічному, а не в значенні вандально-бульдозерном. Проте цей варіант конструктивного уточнення статей 73-го закону, а також думка цілої групи профільних експертів, був віроломно і грубо знехтуваний, – пояснив парламентар.
Прийняття поправок Плеськачевського і Давітіашвілі відкриє шлюзи на дорозі такою, що усмиряється доки руйнівній енергії, і вся наша історія, втілена в архітектурі і просторах посиплеся, як стара штукатурка, – резюмував Льовічев.
З прийняттям поправок Плеськачевського.