Ковзани на цвях

Час — головний рекордсмен в бігу на будь-які дистанції. Якщо не вірите, то просто спробуйте його обігнати. Ось і черговий тиждень вийшов на фінішну пряму. Про те, що нас чекає в найближчому майбутньому, взнаємо, перегортаючи сторінки спортивного календаря.

Спортивні танці на інвалідних колясках. Чемпіонат світу. Ганновер (Німеччина), 6 — 7 листопада

Вже сьогодні на поміст центрального спортивного палацу в Ганновері вийдуть перші учасники. Квитків на змагання, до речі, не дістати — всі розпродано задовго до старту. Танці на колясках завойовують в світі все велику популярність і розглядаються не лише як спортивний, але і як соціальний проект. У зв’язку з цим приємно відзначити, що Білорусь тут в числі лідерів, а наша пара Ігор Кисельов і Ганна Горчакова одна з найпопулярніших і улюбленіших. Саме вони, до речі, є чемпіонами світу, що діють, в європейській програмі і в Ганновері своє звання планують захистити. Також Ігор і Ганна виступлять і в програмі латинських танців (вони — єдина пара в світі, однаково успішно виступаюча в обох видах), де два роки тому, а тоді чемпіонат світу приймав Мінськ, стали другими. У складі збірної Білорусі до Німеччини відправилися ще три пари: Костянтин Шейда і Ірина Можарова, Олексій Зухтіков і вероніка Махортова, Ігор Кулешов і Ганна Сиротюк. Всі вони теж націлені на призові місця. А всього в чемпіонаті візьмуть участь збірні більш ніж 20 країн світу.

Хокей. Кубок Полісся. Гомель (Білорусь). 11 — 13 листопада

Турнір Континентальної хокейної ліги вирушає на 10–денні канікули і настає час збірних команд. Наша, як і планував тренерський штаб на початку сезону, зіграє на турнірі в Гомелі і буде укомплектована в основному молодими гравцями, які розглядаються як найближчий резерв. Середній вік хокеїстів, яких викликав на збір Едуард Занковец, 22 роки. Ось вони: воротарі — Максим Малютін (1988 років народження, «Юність»), Дмитро Мільчаков (1986, «Металург»); захисники — Сергій Шелег (1990), Дмитро Коробов (1989) (обоє — «Динамо», Мн), Андрій Карев (1985), Олексій Баранов (1980) (обоє — «Юність»), Олег Горошко (1989), Андрій Коршунов (1983), Андрій Глебов (1980) (все — «Німан»), Микола Стасенко (1987, «Амур»); нападаючі — Сергій Дрозд (1990), Андрій Стась (1988), Сергій Демагин (1986), Євгеній Ковиршин (1986), (все — «Динамо», Мн), Артем Демков, Павло Развадовський (1989), Олександр Павлович (1988), Євгеній Баукин (1986), Олексій Ефіменко (1985) (все — «Шахтар»), Євгеній Соломон (1990), Андрій Колосов (1989) (обоє — «Гомель»), Дмитро Горбунов (1988), В’ячеслав Лісичкин (1980) (обоє — «Німан»), Олександр Китаров (1987, «Юність»), Сергій Остапчук (1990, «Локомотив»).

З 7 по 10 листопада збірна тренуватиметься в Мінському Палаці спорту, а потім відправиться до Гомеля. Суперниками білорусів в боротьбі за Кубок Полісся стане збірна Данія (11 листопада), Словенії (12 листопада) і Норвегії (13 листопада).

Ковзанярський спорт. Кубок світу. Перший етап. Херенвен (Голландія), 12 — 14 листопада

Хто саме у складі збірної Білорусі відправиться на перший міжнародний старт сезону, з’ясується сьогодні і завтра під час тестових змагань на ковзанярському овалі «Мінськ–арени». Участь в них візьмуть майже всі, хто не лише уміє стояти на ковзанах, але ще і більш менш швидко в них бігати. Згідно квотам міжнародного союзу ковзанярів (ISU) заявити на Кубок світу ми можемо по одній людині на кожну дистанцію, але при цьому спортсмен повинен укластися у встановлений норматив ISU. Тих, хто торік зумів «втиснутися» в потрібні секунди і забезпечив собі можливість міжнародних стартів, троє: Світлана Радкевіч, Ганна Бадаєва і Віталій Міхайлов. Радкевіч, правда, в Мінську не виступить і в Херенвене стартувати теж не планує. До сезону вона готується в Канаді, а готують її там Анжеліка Котюга і Ігор Погорелов. Поглянемо, що з цього вийде, але нагадаємо, що на чемпіонаті країни в березні цього року її дуель з Ганною Бадаєвой на дистанції 500 метрів завершилася не на користь учасниці двох останніх Олімпіад. Отже лідером збірної Білорусі Радкевіч фактично вже немає.

Втім, і збірній Білорусі як такий сьогодні теж немає, оскільки команда не має ні головного, ні старшого, ні какого–либо іншого тренера. Ймовірно, і не матиме. Сезон спортсмени проведуть, виступаючи під керівництвом своїх особистих наставників, а потім після його завершення у федерації зберуться і, дивлячись на те, що зі всього цього вийшло, вирішать, як бути далі і кому довірити керівництво.

Автор публікації: Світлана ЛІЦКЕВІЧ

Захаров призначений рульовим

Забивай!

This entry was posted in Досвід близького зарубіжжя. Bookmark the permalink.