Якщо театр починається з вішалки, то про сільгосппідприємство судять по ухоженности полів, акуратності виробничих приміщень і благоустрою територій. Враження про СПК «Колгосп «Світло Жовтня», який в Чаусськом районі, навіть у людини, що не надає великого значення зовнішньому вигляду господарських об’єктів, залишаться, упевнений, не найсприятливіші. Хоча робота по наведенню порядку на землі ведеться не перший рік.
На під’їзді до молочнотоварної ферми в селі Благовічи — центральній садибі СПК — впадає в очі звалене у величезну купу будівельне сміття. На території грязь така, що до тваринницьких приміщень ми з начальником управління контролю за роботою агропромислового, лісогосподарського і природоохоронного комплексів Комітету держконтролю Могильовської області В’ячеславом Осмоловським не ризикнули під’їжджати. Тут можна застрягти навіть на позашляховику. Але і пішки, без чобіт, аби пройти, треба проявити чудеса спритності.
— Дощ недавно прошел, ось і в’язнемо, — намагалися виправдатися працівники ферми. — Коли сухо, тут чисто.
Але чи буває тут сухо? З розташованої поблизу водонапірної башти на наших очах прямо на землю ллється потік води, що розмиває дорогу. Судячи по слідах, трактори тут застрявали не один раз.
— У свердловині давно автоматика не працює, — пояснює лаборант ферми Валентина Силаєва. — Як тільки вода починає литися, кто–нибудь з працівників йде відключати свердловину. Вимикач знаходиться в метрах 300 від ферми.
Валентина Михайлівна дуже переконливо говорила про те, що за свердловиною уважно стежать, не даючи пролитися зайвій краплі. Проте майже година, що ми пробули на фермі, на землю виливався потужний фонтан, до якого, схоже, нікому не було справи.
Якби цим вичерпувалася місцева безгосподарність. Личимо до місця зберігання кормів. Величезні пакунки сіна звалені прямо в грязь. Не накриті, тому почорніли і почали гнити. Так само «зберігаються» і коренеплоди. Чи багато путтю від таких кормів? Питання, як мені здається, риторичне.
З ферми відправилися на зернотік. Шматки плівки, що валяються в забору, купки неприбраного зерна, розкиданий металобрухт. Залізяки, схоже, валяються роками: довкола них вже дерева встигли вирости. Будівлі виглядають, як в кадрі військового фільму: порожні очні ямки вікон, місцями виламані шматки стенів. Така ж розруха і на машинному дворі. У деяких гаражах, де повинна зберігатися техніка, фактично немає даху: крізь голе обрешетування світиться піднебіння. Виламані стулки воріт висять на одній петлі і підперти дошкою, аби не впали. По території розкиданий металобрухт упереміш з колесами від важкої техніки. Навряд чи таке зберігання просто неба піде гумі на користь.
Взагалі, складається враження, що в господарстві грошей не вважають. Цього року в світлі Жовтня» на добрива витратили майже півмільярда рублів. Частину внесли до грунту, а частину помістили в сховище з розламаними стінами на території мехдвора. Добрива заливають дощі, і розчинена ними «хімія» розтікається по околицях. Через проломлений забір будь-який сторонній може проникнути в сховище і набрати потрібну кількість «підгодівлі» для власного городу. Сторож навряд чи його зупинить. Ми близько години ходили по машинному двору, і ніхто не запитав, що сторонні люди тут роблять.
Голова СПК «Колгосп «Світло Жовтня» Микола Калініч, в якого ми поцікавилися причинами подібної безгосподарності, лише і зміг сказати: «Там роками не забиралося, відразу лад не наведеш».
Навряд чи це можна вважати аргументом. Наприклад, автоматика на водонапірній башті, за словами голови, вийшла з буд давно. Хто заважав зайнятися ремонтом відразу? Але потрібні запчастини були куплені лише днями.
Перший заступник голови Чаусського райвиконкому Павло Знайдений був небагатослівний:
— Порядок на землі залежить від керівників господарств. Але, на жаль, не завжди люди на своїх місцях. По всіх фактах безгосподарності в Благовічах розберемося і приймемо найкрутіші заходи.
На жаль, колгосп «Світло Жовтня» не єдине таке господарство. Подібні картини можна побачити і в інших.
— Недавно ми перевіряли, як на Могильовщине наводиться лад на землі, — коментує В’ячеслав Осмоловський. — В кожному районі виявили аналогічні недоліки: що валяється де попало металобрухт, брудні ферми, не почищена після польових робіт техніка. У бункері одного комбайна знайшли навіть проросле зерно. На колегії КГК Могильовської області, що розглядала це питання, керівники в черговий раз пообіцяли усунути всі недоліки. Хочеться сподіватися, що це не просто слова. Тим більше що порядок на землі — це не лише благоустрій, але і економіка підприємства. Багато керівників господарств скаржаться на брак коштів. А гроші, можна сказати, під ногами: варто хоч би зібрати лом, що валяється, і здати його.
Автор публікації: Павло МІНЧЕНКО