«А король–то несправжній!» — вискнула сім’я Майкла Джексона і ну лунати у всі медіадзвони. І правильно зробила: ви б як поступили, якби близька вам людина заговорила з вами не своїм голосом? Турбувалися б його здоров’ям? Подумали б, що це з вами что–то не так? Або перевели б «стрілу» на інопланетних чужих, які підмінили родича? Я б перевів. І сім’я перевела. Прослухала вона підготовлюваний до виходу перший з нових посмертних дисків короля поп–музики — і обурилася: не всі пісні на пластинці виконує Джеко! Кто–то інший, нехай навіть і з сутінку, невміло спародіював Майкла. І підступи в тому, відомо, що випускає компанії, що намірилася нещадно збагатитися на могилі кумира половини земної кулі. Знати, не залишив після себе багатого вокального спадку Майкл, і доводиться таким ось вульгарним чином викручуватися акулам шоу-бізнесу. А дальше–то що буде! Обіцяно ж ще декілька альбомів у виконанні покійного! І хто на них заспіває?! Морок і Бермуди. Так не допустимо фарсу! І сім’я вступила у фатальний бій. Чим він закінчиться і хто там насправді співав, ми або взнаємо, або взнаємо, але набагато пізніше.
Прецедентом в індустрії звукозапису даний факт не служить. Так, наприклад, в одному з найгучніших скандалів аналогічного роду виявився замішаний супервідомий поп–дуэт Milli Vanilli, що осоромився в 1989 році. В результаті нещасного випадку і його наслідків — виступи під фонограму — з’ясувалося, що вокальні партії на пластинці прописували зовсім інші артисти, ніж ті, які складали групу. Мені до цих пір незрозуміло, чому так тоді здригнувся шоу–б (може, почав підчищати персональні грішки?), адже продюсером колективу був Френк Фаріан, який на початку творчої дороги Boney M (теж його проект) практикував щось подібне. На подив «повторюша дядько хрюша» — радянський музичний агитпром — не запізнився з плагіатом західного ноу-хау, а пішов в ногу. І не попсовими личаками, а рок–н–ролльно дисидентськими! Була колись така група «Рок–ателье», в якій приймав і видавав товар Кріс Кельмі. Співав він, треба сказати, трохи краще, чим Рома Жуков, але согруппник Анатолія (справжнє ім’я Кріса) Олександр Садо виглядав в амплуа вокаліста переважно. І музиканти ансамблю більше довірялися Садо, але співцем перед публікою бажав фронтменствовать Калінкин (він же Кельмі). І пару разів так і було: голос на записі належить Олександру, «співає» по телевізору керівник. І зійшло б все легендарному рокерові, але тут не до ладу рекрутував він на роботу Вадима Усланова, що записав з «Рок–ателье» хіт «Нічне рандеву», з яким Кріс Арьевіч виконав ті ж хитрощі: рот відкривав він, а голосом жертвував Вадим. Не знаю, що у них сталося непогожим днем, але якось Усланов узяв і покинув знамениту команду. Прихопивши з собою вокал. Кельмі, мабуть, цього не знав і продовжував «усланить» «Рандеву» де лише можна. Господар голосу терпел–терпел, та і висловив все, що думає по сьому приводу. Припало Кельмі накладати на инструментал свій спів.
У ВІА «Земляни» все було чесно, за домовленістю. Головним вокалістом групи був клавишник Сергій Ськачков. Але какому–то чиновникові не подобалися вуса музиканти. «Чому Сережка не збриє вуса? — дивувався телевізійний начальник. — Як збриє, ми його відразу і покажемо таким, що співає!» А Стрибків уперся — ні п’яді нотною за вуса. І розумом боса «землян» Володимира Кисельова вирішено було висунути на передній «фанерний» план симпатичного гітариста Ігоря Романова. Який багато років співав нам про траву в ілюмінаторі і дорогу додому голосом колеги. Попса дивилася на катаклізми, що відбуваються, жадібним поглядом і намотувала досвід на, хай буде, вус. Першим перейняв досягнення рок– і поп–рок–артистов, природно, щонайперший продюсер кінця 80–х років Андрій Разін. Розмноживши шоу-бізнес ксероксом «Ласкавий травень» на «ласкавий травень», Разін, ніскільки «не парившись», зарядив ним однакову фонограму. Проте незабаром самоповага продюсера розбурхалася, і він дав вольну музикантам на виконання власного репертуару. А в ансамблі «Міраж» відбувала Маргарита Суханкина. Що володіє гідним вокалом дівчина не володіла, на думку менеджерів колективу, гідною вокалу зовнішністю. І трудові збори постановили: записується Суханкина — танцює з піснею на сцені Овсиенко. Ймовірно, така перспектива — завжди бути в масці — не з’явилася для Маргарити чем–то образливим, і від щедрот таланту вона подарувала голос і початкуючою закінчувати співачці Ветліцкой, і каким–то виконавцям, що канули в заміжжі. І Овсиенко, і Ветліцкая пізніше заспівали самі і були популярні, їх і зараз дехто пам’ятає. Околоестрадниє нелюди злостиввлять, що і Марія Кац з Ольгою Дзусової у важкі для російської поп–музики роки не цуралися «негритянщини», і їх бэк–вокал затьмарював на дисках голосу як мінімум двох співачок, яких потім віднесли до топовим артисток. Про одну з них я не чув років п’ять, а та, яка стала для неї виконавцем для наслідування (міцні метаморфози!), обзавелася чоловіком настільки ж «бізнесовим», як і її папа. Юлія Началова по красі душевною і тілесною прописувала доріжки дівчатам з грошима. Фахівці з каламутної води схиляли автора текстів групи t.A.T.u. Олену Кипер до того, аби та гучно заявила, як допомагала вокалом в дебютному альбомі подружок. Ради цікавості відшукайте сольні опуси Олени і порівняєте її голос з голосами Катіной і Волкової: на чий схожий? І Павлу Есеніну — композиторові і аранжувальнику — приписували вокалирование в групі Hi–Fi.
Наш же естрадний вир на те і вир, аби приховувати на самому дні секрети. Орієнтуючись на чутки, дозволю собі натякнути, що голос один з найсучасніших популярних співців щепили (коли він був ніким) до дерев тих, що подають великі надії виконавців. Ті ще зростають, надії всі подають, а цей вже виріс і подав. Та як. Ганна Богданова співала мало не за всю групу «Літо». Говорять, що вихованка продюсера Володимира Кубишкина Ганна Шаркунова відточувала свою майстерність, записуючи вокалізи чи не за цілий дівочий ансамбль. І не проспівала майстерність!
А Джексона шкода. Як видно, довго йому не буде спокою. Навіть там.
Автор публікації: Олег КЛІМОВ