Get Connect Now

Сезон для жодинского «Торпедо» виявився закольцован на штучному газоні стадіону СОК «Олімпійський»: тут переможними поєдинками 1/4 фіналу Кубка країни проти «Нафтана» жодинци його відкривали, тут же через 8 місяців і закінчують, схльоснувшись вчора в перехідному матчі за право наступного року грати у вищій лізі з мінським СЬКВІЧ.

Навіть погода була під стать — похмура, як ранок заводчанина, що просаджав напередодні в пельменній всю зарплату. Мело. Рятуючись від мерзлякуватої непогоди, нечисленні глядачі намагалися втягнути голови в плечі так глибоко, що залишалися видно лише очі. Вони здивовано ляскали, дивлячись на те, як перволиговий СЬКВІЧ, відважно узявши в галоп, тиснув до воріт старшого по рангу.

«Торпедо» було не те. Порівняно з весняним зразком в складі залишилися лише пару колишніх бойових одиниць, а на тренерському містку, знехтувавши холод, з голою головою гучно гоніт своїх воїнів вперед Сергій Гуренко. Вібруючі інтонації його голосу досягали адресата точно, як своєчасний пас майстра — «передачу» отримав навіть земляк–арбитр Сергій Сахаревіч, разом з яким Гуренко свого часу виступав за «Німан»: «Цукор, ти ніби ніколи у футбол не грав.» Проте судді були ні при чому — СЬКВІЧ був хороший, і жодинци, як видно, такого повороту не чекали.

Головна сила мінчан — в їх тренерові, Сергії Боровськом. Тонкий тактик і сильний стратег, він, звичайно, придумав, знав, як обіграти «Торпедо», і розписав все для своїх футболістів буквально покроково, розділивши поле на квадрати і зони відповідальності. Як ляльковод, Сергій Володимирович керував діями свого театру, замість ниток використовуючи голос. Вліво, управо, вперед, назад, яку позицію займати, куди бігти, кого прикривати — навіть постоявши поряд з ним, можна було прослухати професорську лекцію на тему гри у футбол. «Дитячий сад» Боровського щиро намагався втілити в життя інструкції вихователя і навіть першим забив гол, розігравши явно підготовлену на тренуваннях комбінацію. Проте витримати всю партію до кінця в єдиному ритмі СЬКВІЧ не зумів. Не по плечу виявився сіціліанський захист для учеников–перворазрядников, те, що було добре в теорії, на практиці дало збій.

«Торпедо» задавило СЬКВІЧ авторитетом, і в другому таймі нитки Боровського обірвалися — мовчали. Зв’язок з гравцями виявився загублена, і на полі вони намагалися грати, як уміють. А уміють доки погано. Жодінци були явно сильніші, а остаточно вирішив результат зустрічі в їх користь Ігор Кривобокий, один з небагатьох, хто виходив на це поле у складі автозаводцев і тоді, непогідною, але щасливою для «Торпедо» навесні. Два його голи виявилися для СЬКВІЧ як вирок: вища ліга доки не для вас.

Автор публікації: Сергій КАНАШИЦ

Фото: Олександр СТАДУБ

Нові олімпійці

За свій рахунок

Смуга прибою

Між Прокопом і Джеррардом

Бренд з бренді

Пробне прокачування нафти для Мозирського НПЗ по нафтопроводу Одеса — Броди почалася. У концерні «Белнефтехим» повідомили: сировина по трубі поступає за планом, без накладок і затримок.

Розвантаження танкера, прибулого в одеський порт «Південний», почалося в кінці минулого тижня. Раніше, нагадаю, нафта з Одеси транспортувалася до нас по залізниці. Аби розвантажити судно місткістю 80 тис. тонн, було потрібно 25 складів. А перекачувати нафту по трубі зручніше і дешевше.

Нагадаю, контракт на пробне прокачування венесуельської нафти по трубопроводу Одеса — Броди був підписаний з Україною в жовтні. Сторони домовилися, що постачання нафті до Білорусі здійснюватимуться «на умовах своп з використанням вуглеводневої сировини з різних джерел вступу». На практиці це означає, що Білорусь, наприклад, може продавати здобуту у Венесуелі «Санта–Барбару», купуючи і закачувавши в трубопровід російську «Юралс». Така логістична схема вигідніша, ніж транспортування нафти з Венесуели до Одеси. Ще одним джерелом наповнення української труби може стати азербайджанська нафта. Ця можливість обговорювалася на недавній зустрічі Президента з керівником Державної нафтової компанії Азербайджану Ровнагом Абдуллаєвим. Білорусь зацікавлена в подальшій диверсифікації джерел сировини.

Нагадаю також, що наступного року до нас повинно поступити не менше 10 млн. тонн альтернативної нафти. Про це домовилися Олександр Лукашенко і Уго Чавес. «Плануються подальші постачання трубопровідним транспортом», — уточнює в бесіді зі мною прес-секретар «Белнефтехима» Марина Костюченко.

А як сприйняли в «Белнефтехиме» коментарі представника російської «Транснефті» Ігоря Деміна? У інтерв’ю Агентству нафтової інформації він заявив, що із-за перекачування нафти на Мозирський НПЗ південна вітка трубопроводу «Дружба» (у неї потрапляє нафта з Одеса — Броди. — Прим. В.В.) працює на межі. «Що буде, якщо трубопровід буде регулярний так експлуатуватися, важко передбачити», — виразив стурбованість «Транснефті» Демін. І додав, що свої побоювання російська компанія відправить на адресу білоруських і українських партнерів.

«Поки ми не одержували каких–либо листів від «Транснефті», — повідомила мені Маріна Костюченко. — У нас побоювань з приводу роботи «Дружби» немає. Існуючих потужностей вистачає, аби постачання нафті на Мозирський НПЗ з України здійснювалися не в збиток транзиту російської сировини до Європи».

Автор публікації: Віталій ВОЛЯНЮК

Білорусь і Венесуела домовилися про постачання нафті на 2011-2013 роки

Постачання венесуельській нафті до Білорусі в 2012 році планується збільшити до 10 млн.т

Обама пообіцяв, що BP заплатить за розлив нафти в Мексиканській затоці

Білорусь і Україна підготували міжурядову угоду по транзиту нафти з Венесуели

Взаємний інтерес