Інтерв’ю колишнього заступника Управління національної безпеки Вірменії Гургена Егиазаряна кореспондентові Новини.
Довідка:
З 1976 – працював в різних посадах в системі національної безпеки Вірменської РСР, начальник розшукового відділу, начальник управління 7-го відділу. Заступник міністра національної безпеки;
1999-2003 – депутат парламенту Вірменії, член постійної комісії з оборони, національної безпеки і внутрішніх справ;
: Пан Егиазарян, останнім часом Вірменія виявляється в центрі скандальних подій, пов’язаних то з шпигунськими викриттями, то з контрабандними злочинами, то з арештом мафіозних груп. Як ви оцінюєте ці події з точки зору національної безпеки країни?
Я вже починаю думати, що Вірменія перетворилася на місце розбирань самих різних держав, і тут створився сприятливий грунт для здійснення негативних для нас планів з цілями, що далеко йдуть. Наприклад, США і Європа сталі через нас завдавати ударів по Росії. Візьмемо історію з Бутом, якого заарештували в Таїланді і звинуватили в торгівлі зброєю. США добилися того, аби экстрадировать його до Америки, причому порушуючи закони Таїланду. Глибинний же сенс цієї історії полягає в тому, що прокурор Нью-Йорка, звинувачуючи його у продажу зброї, підкреслює, що воно направлене проти громадян Америки. Це означає, що прийде час, коли і його представлять як посланця Росії. Така тенденція спостерігалася також в справі десяти, яких США звинуватили в шпигунстві на користь Росії, причому зробили це саме після від’їзду з Америки російського президента Медведева. Але примітне те, що відразу ж з’явилася інформація, що їх виявили саме завдяки відомостям, отриманим з Вірменії.
Тепер поглянемо, що сталося з урановим скандалом. По-перше, я не вірю, що громадяни Вірменії, яких звинувачують у продажу кантрабандного урану, провезли його до Грузії через Вірменію. Хоч би тому, що їх викрили не на кордоні, а вже на території Грузії, причому на чорному ринку. Я думаю, що це швидше політичний хід, організований спецслужбами Грузії. Всім ясно, що у Вірменії не може бути ядерної сировини, збагаченої до такої міри. Ясно, що проамериканська Грузія намагається через громадян Вірменії звинуватити Росію в передачі в руки терористів третіх країн високообогощенного урану, з якого можна створити так звану брудну бомбу – загрозу для США і так далі
: У чому, в даному випадку, полягає функція органів безпеки Вірменії? Адже ці явища прямо загрожують безпеці цієї країни і її народу.
Річ у тому, що всі державні служби, у тому числі і безпеці, виконують одне єдине замовлення: стежити за членами опозиції і намагатися шляхом їх викриття і залякування розкласти її. Витрачаються величезні засоби на прослушки, зовнішні спостереження і так далі Тому свідоцтво політв’язні і тотальні переслідування громадян після президентських виборів 2008 років. Адже всіх заарештованих і допитаних – а їх тисячі – виявили саме служби безпеці. Виникає питання: чи є у нас стільки ресурсів і людей, аби паралельно займатися ще і своїми прямими обов’язками – безпекою країни? Звичайно ж немає, тому що всі допоміжні сили кинуті на опозицію. А інших ворогів вони не помічають, мабуть вважаючи, що опозиція їх єдиний ворог. Сумно це, але факт. Крім того, не можна ж одного дня вранці прокинутися і почати займатися стеженням і виявленням шпигунів, агентів і т.д.? Це послідовна, копітка робота, яка ведеться роками. А наші спецслужби останні 10 років зайняті лише забезпеченням безпеки представників влади, та і годі. Та що там говорити? Преса раз у раз пише, що в апараті президента, та і в самій службі держбезпеці, працюють агенти, причому на високих посадах, а ним хоч би що, навіть не спростовують.
Але, повинен сказати, що національній безпеці Вірменії загрожує бездіяльність не лише органів безпеки, але і тих інститутів, які покликані регулювати діяльність і виступи перших осіб країни.
: Що ви маєте на увазі?
Наприклад, остання зустріч Сержа Саргсяна з карабахськими військами як головнокомандуючий несе в собі пряму загрозу не лише безпеці Арцаха (Нагірного Карабаху – Новини), але і Вірменії. Попереду черговий раунд переговорів в Астане. А він цими відвідинами дав черговий козир в руки Азербайджану, який і так горланить, що Вірменія – країна-агресор. Відвідуючи лінію зіткнення невизнаною Вірменією республіки і виголошуючи промову перед Армією оборони Карабаху на правах її верховного головнокомандуючого, Серж Саргсян ризикує провалити переговори і спровокувати війну. Алієв може заявити, що на лінії зіткнення коштують ВС Вірменії і доказ тому – відвідини Саргсяном цієї лінії і звернення до озброєних сил з позицій верховного головнокомандуючого. Це було недопустимо, проте ніхто цим не займається.
: До речі, що конкретно ви чекаєте від астанинских зустрічей на тлі заяви Алієва про те, що в процесі переговорів починається новий етап, тим більше що і президент Росії після зустрічі в Астрахані сказав, що до саміту в Астане потрібно вийти на погоджений документ по нагорно-карабахскому врегулюванню?
Я думаю, що Сержа Саргсяна змусять таємно підписати документ, і цим документом буде дорожня карта. Думаю, що він попросить до весни не розголошувати його, аби ще небагато продовжити термін свого правління.
: І що далі? Адже все таємне стає явним.
Від яких банків чекати дефолта? Список
Теракт на ГЕС вигідний всім
Як треба писати чолобитні царям
Далі за подію можуть розвиватися по одному з трьох сценаріїв: якщо відмовиться підписати карту, проти нього використають наявні компромати і поступлять з ним як з Лукашенко, якщо підпише – спровокує внутрішні хвилювання у Вірменії і буде вимушений подати у відставку, якщо ж підпише таємно і домовиться про нерозголошування – запустить сценарій інсценованої війни – війни на декілька днів з метою здачі прилеглих Карабаху територій. Причому, по цьому сценарію може звернутися до народу і організувати так званий референдум, аби утомлений від війни, змучений народ в особі декількох тисяч матерів солдатів, заявив би, що згоден відмовитися від територій, аби не було війни і не гинули б солдати.
