Шнітке і рок-н-рол

Група Zdob si Zdub випустила свій новий альбом «Біле вино/Красное вино». Випустила і випустила, скажете ви. Зрозуміло, що для фанатів колективу сей факт — головна подія музичного 2010 років. Тим, хто знає цю команду виключно по перепевке нею знаменитого хіта Віктора Цоя, можливо, буде цікаво, а не чи «кавернули» Молдавія на пластинці ще кого–нибудь. Останні любителі альтернативного фолк–рока в цілому сприймуть звістку як даність. Але нам, музично підкованим жителям Білорусі, даний диск цікавий, окрім всього іншого, участю в його записі лідера рідного «Ляпісу Трубецкого» Сергія Міхалка, який в парі з начальником «здобов» Романом Ягуповим стиглий той, що черговий викриває всіх і вся «песняк». «Главляпіс» ніколи не цурався попрацювати з артистами, творчість яких йому було небайдуже. Так, від його вокалу «постраждала» українська група «Тiк», а зовсім недавно Noize МС наголосився в спільному проекті з вітчизняними рок–антиглобалистами номер один. Можна пригадати і «Крамбамбулю», але краще не забуватимемо предмет нашої сьогоднішньої розмови — Zdob si Zdub і Романа Ягупова: вони до вашої уваги.

— Яке, на ваш смак, молдавське вино найкраще, порекомендуєте?

— Краще всього домашнє, без ангідриду, зроблене з душею.

— Ваш новий альбом «Біле вино/Красное вино» мені здався занадто строкатим. У нім можна зустріти все — природно, балканські мотиви, яскраво виражена поп–музика і (раптом) пісні з текстами, які треба слухати, а не просто балдеть під них. Неначе стояло таке завдання: зібрати весь неліквід і нарешті його видати. Це так?

— Можна сказати і так.

— Чому для пісні «Стоп, мафія!» ви як партнер вибрали Сергія Міхалка? Які його якості як людини, музиканта вам близькі?

— З групою «Ляпіс Трубецкой» ми давно в хороших стосунках, бажання какую–нибудь колаборацію «замутити» було давно, але ніяк не удавалося — часу і пісні відповідним не було. І на цей раз, на жаль, Сергій співав окремо, без нас. Да-да, спілкувалися ми з ним по інтернету! Сережа — справжній лідер, цілеспрямована, розумна і не пафосна людина. У нього є чому повчитися.

— Ви говорили, що не проти записати пісню на білоруській мові. У чому затримка?

— Для пісні потрібний імпульс, мова тут не перешкода.

— Немає сумнівів, що ви, виконавши пісню групи «Кіно» «Бачили ніч», тим самим в очах багатьох меломанів убили свою авторську творчість — самобутнє, разное, експериментальне!

— Те, що після виконання «Бачили ніч» у нас змінилася доля, це правда, але щодо творчості — не згоден: скажімо, експериментів і креативу на пластинці «450 De Oi» предостатньо. Може, румунський варіант альбому не всі слухали, та так я і думаю. А то, що під таку музику у нас нічого не заточено, це точно! Ось ми цей матеріал по Европам і катали, але таку музику без технічної підтримки, без вливань, медіапідтримки, на сирій енергії довго не пограєш, надірвешся.

— У білоруській музичній тусовці останнім часом склалася така думка, що російський шоу-бізнес перестав із захватом відноситися до україномовної пісні (у особах «Океану Ельзі» і «Криків Вiдоплясова» перш за все) і пісні на молдавській мові (ви — як приклад). Що попит на таких виконавців впав, та і ротируют їх в теле– і радіоефірах все менше. Ви відчули це на собі?

— Ну нас особливо ніколи не ротировали, я маю на увазі наші пісні на молдавському. Отже нічого не можу сказати по суті поставленого питання, але, якщо музика класна, люди все одно прийдуть.

Зате на великі фестивалі і клубні концерти в Росії нас завжди запрошували, і за це спасибі!

— Я трішки не розумію ось чого. Все одно основні гроші ви заробляєте концертами, на яких звучите і різко, і агресивно. Навіщо тоді прогинатися під пластинковий усереднений формат звуку — аби і залицяльників естради зачепити, і ваших рок–фанатов не сильно засмутити?

— Та ці пісні з альбому «Біле вино/Красное вино» — вони всі або з трибьютов, або із зйомок, або з проектів каких–то, це, в принципі, не альбом, а збірка (з невиданого)! Просто це рекордс–компания його так позиціює. Ми ці треки навіть не вибирали, ну, окрім деяких.

— Є багато великих, талановитих, сучасних і тих, що з минулого, молдавських виконавців. Які працюють на батьківщині і які родом з Молдови, але виступають там не так часто. Чи немає ідеї записати что–то спільне з вашими земляками Валерієм Гаїной і Іваном Демьяном?

— Желаніє–то є, але ми трохи підвтоми від подібного, і на нашому новому альбомі, який ми записуємо в Берліні, немає ні чужих, ні фольклорних пісень, все своє.

— Можете назвати саму кращу молдавську пісню, на ваш погляд? І обгрунтуйте, будь ласка, свій вибір.

— Для мене це пісня «Луме, Луме» (Lume, Lume). Це дуже красива, мудра і глибока пісня. Вона звучить і у фільмі «Лаутари» режисера Еміля Лотяну.

— Глобальне питання поставлю: чи дала что–то світу культура Молдови? Або вона здебільше замкнута сама на собі?

— Культура будь-якої країни збагачує світ. У кожній країні є талановиті люди — спортсмени, художники, музиканти, артисти. Молдова — не виключення.

— Я десь прочитав, що ви любите Шнітке. Ви це на повному серьезе сказали або вирішили эпатировать співбесідника? Аби слухати Альфреда Гаррієвіча, потрібний особливий склад розуму. У вас він який?

— У 90–х роках минулого століття ми жили у друзів і після репетиції щодня слухали Шнітке, «перців», Pearl Jam, загалом — все в купу. І ми були щасливі, між іншим. А Шнітке і для кіно писав. «Білоруський вокзал» пам'ятаєте? А «Мертві душі»?

А щодо розуму, я думаю, кожна людина по-своєму унікальна.

— А трудова книжка у вас є? Якщо немає, то сподіваєтеся, що зароблених грошей вистачить на безхмарну старість?

— Трудова книжка є, звичайно! Але це секрет (сміється. — О.К.)! А старість, по-моєму, безхмарною не буває, а ось молодість — це так! Я якось про старість не замислююся доки. Артисти — вони завжди молоді і вмирають на сцені.

— Давно у вас хотів запитати. Наскільки життєві події у фільмі «Чорна кішка, білий кіт» — це «журавлина» така або правди теж вистачає? У вас є свій погляд на це кіно?

— У цьому фільмі дуже багато правди і гротеск. Хто тусувався з циганами, той це підтвердить. Отже так, все правдиво.

— Вас зачіпають жартики великоросів про Молдавію як про невисоких класом будівельників, які загатили Москву?

— Жарти про будівельників мене абсолютно не зачіпають і не непокоять.

— Ви народилися у Волгограді. Будь ваша воля, ви перейменували б це місто до Царіцин або до Сталінграду?

— Волгоград — хороше ім'я для міста! Адже воно відображає сенс назви — град на Волзі. Я за нього.

Автор публікації: Олег КЛІМОВ

Важливі події

Опубліковано у Факти. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.