Разом із зростанням видобутку нафти, нестримно зростають об’єми її розкрадання. Ушлиє аматори поживитися національним надбанням на дармівщину постійно запускають руку в нафтову трубопровідну систему
Світлана НОВАК, Прикаспійська комуна, 14 листопада
На сьогоднішній день до атираускому регіону прикована увага всього світу. І тому є пояснення. Саме у Прікаспії розробляються гігантські родовища нафти і газу, як, наприклад, Тенгизськоє. Окрім цього, повним ходом йде підготовка до видобутку на найкрупнішому морському родовищі, відкритому за останні тридцять років, – Кашаган. Добувається нафта і на інших родовищах Атирауськой області. Одним словом, чорного золота в Прікаспії – ціле море. Правда, разом із зростанням видобутку нафти, нестримно зростають об’єми її розкрадання, повідомляє заступник начальника управління комітету з правової статистики і спеціальним учетам Генеральної прокуратури РК по Атирауськой області Аталик Борашев. Ушлиє аматори поживитися національним надбанням на дармівщину постійно запускають руку в нафтову трубопровідну систему.
Факти і статистика – речі уперті, і конкретні. Виходячи із статистичних даних Управління Комітету з правової статистики і спеціальним учетам Генеральної Прокуратури Республіки Казахстану по Атирауськой області видно, що якщо за 2005-2009 роки в регіоні у сфері нафтової промисловості було зареєстровано в цілому 26 злочинів, то лише за сім місяців цього року аж.36. І лише одне пов’язане з ліквідацією організованої злочинної групи, крадіжкою, що займалася, і незаконним транспортуванням нафтової сировини.
Аталик Борашев вводить в курс справи відносно того, що нафту крали з магістральних нафтопроводів за допомогою незаконного врізання. Окрім цього, чорне золото викрадали з нафтоперекачувальних станцій прямо на родовищах. Таке відбувалося як в Атирауськой області, так і в Мангистауськой. На сьогодні слідчими органами ДКНБ і фінансовій поліції по Атирауськой області розслідуються кримінальні справи по фактах крадіжки нафти з нафтопроводу АТ КазТрансОйл в Бейнеуськом районі Мангистауськой області, незаконного врізання на нафтопроводі НПС-3 Косшагил АТ КазТрансОйл в Атирауськой області, з нафтопроводу Кенкияк-Атирау АТ СЗТК МунайТас, з магістрального нафтопроводу Узень-Атирау-Самара.
За період з 2005 по 2010 роки у сфері крадіжок і транспортування нафти і нафтової сировини зареєстровано 62 злочини. І, увага, лише 11 з них (!) з обвинувальним висновком дійшли до суду, 12 справ припинені виробництвом за невстановленням особи, що скоїла злочин. По 2 злочинам припинено виробництво, 36 знаходяться на стадії розслідування.
Збиток по злочинах у сфері нафтопродуктів за даний період потягнув на суму понад 186 мільйонів тенге. А скільки відшкодовано? Жалюгідні крихітки – мало чим більше 266 тисяч тенге.
За даними А.Борашева, виявлення і розслідування злочинів обмежується разовими затриманнями автомашин з краденою нафтою і залученням рядових виконавців до кримінальної відповідальності, частенько лише по статтях Кримінального Кодексу республіки про умисне знищення або пошкодження чужого майна, крадіжки, привласнення або розтрату увіреного чужого майна. Соціальний статус людей, що займаються крадіжкою нафти, – безробітні, а також водії, оператори нафтових організацій, тобто всього лише рядові виконавці чиїхсь замовлень. Начеб, варта правопорядку затримує зловмисників, а далі за рух немає. Немає можливості, кваліфікації або бажання? Поодинці провернути крадіжку просто неможливо, це не мобільний телефон з чужої кишені витягнути. Поодинці врізатися в магістральний нафтовий трубопровід схожий на диво, оскільки він знаходиться під великим тиском. Значить, аби провернути крадіжку, потрібна відповідна техніка, та і висока квалифицикация працівників і ними потрібно керувати. Справа – трудомістке, небезпечне, значить, одному не впоратися. По словах Аталика Курмановіча, замовників, організаторів розкрадання майже всіх випадків крадіжки не знайшли. Ланцюжок не обривається, наводить до негативних наслідків – вибуху злочинів у сфері видобутку і транспортування нафти. Ситуація, що складається на сьогоднішній день в Атирауськой області в нафтовій промисловості, в украй вибухонебезпечному положенні – при розкраданні нафти може статися надзвичайна ситуація, пожежі. Тим більше що нафту крадуть чи не щодня.
-Аналіз кримінальної статистики показує, що робота правоохоронних органів у сфері крадіжки нафти по виявленню і припиненню злочинів недостатня, – висловлюється співбесідник. – Оперативними і слідчими підрозділами правоохоронних органів не встановлюються замовники цих крадіжок, хоча спочатку зрозуміло, що крадіжка нафти здійснюється під конкретну реалізацію. Поцупиш, а куди подінеш? Нафту крадуть для подальшого перепродажу. Поки не виявляється весь ланцюжок викрадач – перевізник – покупець – переробник, а також схема фінансування злочинів. У наявності недоробки в роботі компетентних органів.
Особливо варто відзначити і відношення керівників нафтогазових компаній до питань охорони стратегічних об’єктів і контролю в рішенні кадрових питань. Адже практично у всіх фактах крадіжки і контрабанди сирої нафти причетними виявляються не прийшлі люди, а працівники нафтогазових компаній. Значить, треба поміняти підходи, підсилити охорону. Може, навіть, використовувати матеріальну стимул-реакцію.
Експерти вважають, що правоохоронним органам треба переглянути своє відношення до злочинів в нафтогазовій сфері, копати глибше. Інакше і далі зростатиме кількість припинених кримінальних справ відносно крадіжки нафти. Як наголошувалося вище,, все-таки, йдеться про економічну безпеку держави, не говорячи вже про його авторитет і імідж на міжнародному рівні. А доки немає жодних гарантій, що завтра черговий умілець не вріжеться в магістральний трубопровід і не почне гойдати нафту.
