По виділених трамвайних коліях в Москві пустять автобуси

Столичні власті планують улаштувати виділені трамвайні лінії для міських автобусів. За даними, отриманим кореспондентом від інформаційного центру уряду Москви, про це повідомив заступник мера Москви Микола Лямов на засіданні круглого столу 19 листопада.

Ні трамваї, ні тролейбуси не будуть ущемлені, завірив Лямов. Ми вже підготували питання про реставрацію трамвайних колій, – пояснив він. Крім того, ті трамвайні колії, які мають окремі смуги, будуть улаштовані для міських автобусів. Також там зможуть їздити машини оперативних служб, – уточнив заммэра.

Маршрути на трамвайні колії не пустять, додав Лямов.

Юрій Дмітрієв: Російська рулетка президента Барака Обами

Туркменія приєдналася до NABUCCO

Назарбаєв даремно відправив війська до Афганістану: Барак Обама в Астану не приїде

Барак Обама: Росія може стати загрозою для Заходу, якщо це буде в її інтересах

Латиські неофашисти провели факельний хід в столиці Латвії

Чи допоможе Ільхам Алієв Лукашенко удруге: Мінськ запропонував Баку постачання нафті по своп-схемі

Латиському диктаторові встановлять пам’ятник в Туркменії

Військовий літак впав під Перм’ю : подробиці

Дагестанський громадський діяч: з лісовими легко було б домовитися до 2007 року

У Грузії пройдет таємна конференція з черкеського питання

Молдавія піде до Європи таємними стежками: Молдавія за тиждень

Азербайджан і Туреччина ведуть підривну діяльність усередині Вірменії: інтерв’ю экс-министра оборони

Туркменія підняла до Баку проблему ключового відрізання NABUCCO – Транськаспійського газопроводу

Німеччина не допустить вступу в ЄС Сербії без Косово і Молдавії без Придністров’я

МЗС Росії здивований, що США і Україна підтримують реабілітацію нацизму в Європі

Posted in Досвід близького зарубіжжя | Comments Off on По виділених трамвайних коліях в Москві пустять автобуси

Барометр громадської думки: До нового парламенту Молдови можуть увійти чотири партії

Згідно з результатами соцопиту Барометр громадської думки, проведеної Інститутом прилюдних політик, до нового парламенту Молдови увійдуть чотири партії. За даними дослідження, якби парламентські вибори проходили в найближче воскресіння, за Партію комуністів Молдови проголосувало б 25,6% від загального числа опитаних, за Ліберально-демократичну партію Молдови – 21,4%, за Демократичну партію Молдови – 9,9%, за Ліберальну партию – 8,6%. Останні партії не здолали б 4% вибірковий поріг. Так, зокрема, згідно з результатами опиту, Альянс Наша Молдова отримав би 0,5% голосів, Рух Європейська дія – 0,4% голосів виборців. За даними дослідження, в майбутньому парламенті в ПКРМ буде 39 мандатів, в ЛДПМ – 33, в ДПМ – 16 і в ЛП – 13 мандатів. Згідно підсумкам соцопиту, найбільшою довірою серед політиків користуються: Володимир Філат, про симпатії до якого заявили 18,2% від загального числа опитаних, Володимир Воронін – 16,7%, Маріан Лупу – 10,0%, Міхай Гимпу – 4,8%, Дорін Киртоаке – 2,4%, інші політики – 3%, нікому не вірять 18,6%, не знають – 11,5%, немає відповіді – 14,9%. У опиті брали участь 1104 людини, з них 18% відзначили, що не братимуть участь у виборах, а 4% ще не визначилися. 68,9% опитаних говорять, що вже знають, за кого голосуватимуть. Дослідження Барометр громадської думки проводилося в період з 17 жовтня по 7 листопада. Погрішність складає 3%.

У Молдові половина населення вважає, що країна розвивається в неправильному напрямі

Згідно даним соцопиту, до нового парламенту Молдови увійде лише чотири партії

Близько 43% населення Молдови вважає, що світова фінансова криза сильно торкнулася країни

До майбутнього парламенту Молдови можуть пройти 4 партії

Рейтинг Лупу і Філата зростає, Вороніна і Киртоаке – падає

Posted in Факти | Comments Off on Барометр громадської думки: До нового парламенту Молдови можуть увійти чотири партії

Фарфоровий патріотизм

Листи Інесси ПЛЕСЬКАЧЕВСЬКОЙ

Британці захоплюються — китайці обурюються. Англійка непритомніє від щастя — китайці здивовані. Де правда? За моїм особистим переконанням, правда — поняття суб’єктивне, а ось істина — одна. Історія з фарфоровою вазою часів імператора Цяньлуна (правив в 1736 — 1795 рр.) цю ідею підтверджує (ну, або мені так здається).

Для англійки, що втратила свідомість, правда така. Якось, наводячи лад в будинку, вона наткнулася на фарфорову вазу — явно китайську і явно стару.

Ліричний відступ: коли я жила в Лондоні, мені здалося, що одна з причин британської заможності — те, що вони нічого не викидають. Старі речі, з якими у нас прийнято розлучатися без жалю, британці зносять на горище або в підвал, а потім через декілька років виявляють неначе заново і з радістю встановлюють на почесне місце у вітальні або їдальні, називаючи це «антиком». Антиком торгують незлічені магазини і аукціони. Тому частенько, виявивши у себе что–нибудь що завалялося з бабусиних часів (англійці, як і китайці, поколіннями живуть за однією адресою, що, до речі, теж сприяє накопиченню матеріальних благ), це несуть оцінювачеві — раптом коштовне? Так і поступила англійка, виявивши ту саму фарфорову вазу, з якою я почала свою розповідь.

Фахівці, оцінюючи вазу заввишки 40 см із складним узором і у відмінному збереженні, встановили дату виготовлення — XVIII століття і місце (ну, це очевидно). Аукціонний будинок Bainbridges виставив її на продаж з первинною ціною 1,2 млн. фунтів стерлінгів. Тому, коли вазу купили за 51,6 млн. фунтів, щаслива її вже невласниця втратила свідомість — від матеріального благополуччя, що неждано повалилося.

У китайського бізнесмена, що купив вазу за настільки величезні гроші, своя правда. Ваза напевно викрадена з Китаю — як і багато інших артефактів, час від часу спливаючих на аукціонах. Така річ — відмінне вкладення засобів: неминуча слава, не підвладна інфляції сума і повернення реліквії на історичну батьківщину. За це і грошей жодні не жаль.

А ось яка в цій історії істина, ще невідомо. Британські ЗМІ назвали широкий жест китайського покупця (ім’я його не розголошується) «фарфоровим патріотизмом» і відзначили, що китайці готові піти буквально на все, аби повернути втрачені артефакти. Китайські ж ЗМІ захвату не розділили і покупця затаврували ганьбою. Мені їх логіка представляється дивною, але для них самих вона, звичайно, ясна і незаперечна: вони говорять, що викупляти викрадені національні скарби — те ж саме, що співробітничати із злодієм. Замість того аби заявити в поліцію і вимагати повернути награбоване, ти платиш злодієві за те, що і так належить тобі по праву. Це неправильно і провокує подальшу крадіжку. З цією логікою важко сперечатися, хоча какая–то заноза сидить в моїй свідомості і не дає погодитися з ясними для інших речами.

Пару років назад Китай потрясла схожа історія — правда, не з таким «щасливим» фіналом. Колишній співмешканець Іва Сен–Лорана розпродавав ті, що дісталися йому в спадок колекції знаменитого дизайнера. Серед них були і дві голови скульптур, що представляли китайський астрологічний календар в колишньому імператорському палаці, який був розграбований і спалений французско–британскими військами 150 років тому. Як скульптури попали до Іву Сен–Лорану — питання, але те, що з Пекіна вони були викрадені, — факт. Пекін офіційно звертався до нового власника з проханням передати їх на батьківщину, але той, оперуючи недотриманням прав людини і гаслом «Свободу Тибету!», відмовився. На аукціоні скульптури «купив» китаєць, але грошей не заплатив — і не збирався. Розраховував, що залучить до своєї акції міжнародну увагу і, можливо, все ж змусить власника повернути скульптури на історичну батьківщину. Вийшов великий скандал, відбувся повторний аукціон — фігури пішли не до Китаю. В нинішньої історії з вазою фінал куди вдаліше — артефакт буде в Китаї, хоча навряд чи в музеї.

Отже я не знаю, де в цій історії істина. Чи має рацію бізнесмен, що заплатив астрономічну суму за фарфорову вазу? Адже «він робив це не для країни, а для задоволення свого егоїзму», — упевнені китайські ЗМІ. Значить, краще, аби рідкісну річ купив кто–то інший і вона залишилася за кордоном? Висловлю думку, за яку багато хто (китайці напевно) мене лаятиме: не так, по суті, і поважно, де знаходиться великий витвір мистецтва. Тому що воно належить всім. І фарфорові вази династії Цин радуватимуть мене в будь-якому місці, де я їх побачу, — в Пекіні, Парижі, Лондоні або Мінську.

Автор публікації: Інесса ПЛЕСЬКАЧЕВСЬКАЯ

Posted in Блогосфера | Comments Off on Фарфоровий патріотизм