Ось і до нас докотилася нова купівельна мода — не захищати свої права, а, маніпулюючи законом і спекулюючи на поняттях, отримувати чималу вигоду. Продавці скаржаться: у торгівельних залах все сильніше звірствує споживчий екстремізм. Що це за «звір» такий і чи сильно може укусити?
Боляче вигадка хитра
Це явище прийшло до нас із заходу, де деякі відвідувачі ресторанів регулярно знаходять в своїх тарілках комах, туристи навмисно спізнюються на літак, а за все це розплачуються у результаті тисячними штрафами власники закладів і господарі компаній. Там вже і психологічний портрет «потребителя–экстремиста» склали: розумний, утворений і далеко не бідний, в душі навіть гордиться своїм умінням вивернути або обійти закон. Особливо активно такі клієнти промишляють в магазинах одягу, побутової техніки і на ринку послуг. І у нас, між іншим, та ж картина. На думку старшого адміністратора ТЦ «Імпульс» Ніни Матюшенко, закон дуже сильно опікає споживачів, прийшов час говорити про захист прав продавців: «Наприклад, взуття — сама хвора тема. Деякі фірми з року в рік випускають однотипні моделі. І уявіть собі ситуацію. Клієнт купує пару взуття і протягом сезону чесно її зношує. А наступного року набуває іншої, яка як дві калі вод схожа на попередню, і по тільки що відкритій гарантії замість нової пари здає ношену. Таким чином можна забезпечувати себе обновками на кожен сезон!»
Або такий «тренд»: щороку напередодні випускного вечора спостерігається ажіотаж на вечірні плаття, а декілька днів опісля — черги, аби. куплену річ здати під виглядом неношеної. У хід йде маса хитрувань. Наприклад, можна спочатку акуратно зняти ярлики і бирки, а, надівши вбрання на один вечір, причепити їх на колишнє місце. Ну і що, що на «новому» платті плями, за версту пахне сигаретним димом? Якщо ж зіпсоване вбрання прийняти відмовляються, дівчата роблять надрізи на тканині, розпорюють шви, видаючи все це за виробничий брак.
Самі винні?
У Росії, за статистикою, 12 — 15 відсотків споживачів, що звернулися за захистом своїх інтересів в судові інстанції (або що загрожують це зробити), якраз з розряду «екстремістів». У нас, на думку голови ОО «Захист споживача» Ірини Конопліцкой, доля таких скарг в загальній кількості доки невелика — не більше 1 відсотка. Але приклади яскраві. Ось один з них. Інтелігентна літня пара постійно купувала в одному з магазинів м’ясо і завжди хвилин через десять поверталася з проханням переважити шматок. Виявлялася істотна недовага, продавець вибачався і повертав частину грошей. Врешті-решт, адміністрація магазина розкрила секрет: відійшовши подалі від цікавих очей, горе–клиенти діставали кишеньковий ножик і вирізували кість. Від цього м’ясо трохи втрачало в об’ємі, зате у вазі — ще як!
Але проблема, на думку Ірини Конопліцкой, не лише в любителях легкої наживи: продавці самі створюють грунт для претензій на рівному місці — неуважні, недбалі і абсолютно не знають закону. Наприклад, якось Світлана, власниця семикімнатного котеджу, найняла одну з приватних фірм встановити підвісні стелі. Їй дали розстрочку на два місяці. А потім почалася гра в хованки: Світлана не була на зустрічі, ігнорувала телефонні дзвінки. Лише через 6 місяців після виконання робіт знов нагадала про своє існування. скаргою, що на одній із стель відклеїлася облямівка. І замість того, щоб наполягати на довгожданій оплаті робіт і провести наказану законом експертизу, співробітники фірми спробували вирішити проблему світом, по телефону. Саме із-за цієї поблажки організація не змогла довести свою правоту в судовій інстанції. Суд же постановив розірвати договір. Здавалося б, і казці кінець. Але і тут Світлана продемонструвала чудеса виверткості. Коли робітники прийшли стелі знімати — натиснула на жалість: мовляв, дуже брудна робота, пощадите здоров’я дітей, приходите завтра. Більш того, хоча у результаті була розібрана лише один стеля, Світлана умовила підписати акт про виконання робіт. І коли робітники повернулися, просто виставила їх за двері. У результаті хазяйка залишилася майже при всіх стелях, а фірма — в розбитого корита.
Якщо строго слідувати букві закону, то в цій ситуації порушень з боку споживача начеб і ні. Зате, вважає Ірина Конопліцкая, в наявності ціла тенденція, коли поблажками та поступками продавці самі плодять так званих «екстремістів». Не проведена експертиза — залишається нарікати на себе. Ушлому клієнтові це лише на руку. Вже он–то помилки не пробачить і будь-якою лазівкою скористається.
Компетентно
Заступник начальника управління дізнання головного управління процесуального контролю попереднього розслідування МВС Анатолій Седач:
«Теоретично описані випадки можна назвати актами шахрайства. Проте, аби притягнути людину до кримінальної відповідальності, спочатку треба довести наявність наміру і матеріальної шкоди. Помилка багатьох підприємців в тому, що вони не дають ходу подібним фактам, а прагнуть «замовкнути» інцидент. Я упевнений, що кожен потерпілий від споживчого екстремізму має право вимагати захисту порушених прав. Тоді складеться певна практика, і в правила торгівлі, норми адміністративного і Кримінального кодексів будуть внесені відповідні зміни і доповнення».
Фото: РЕЙТЕР
20.11.2010
Блокада. Прорив. Доля
Воскрес не лише для нас, але в нас
Мирні люди
Митрополит Тадеуш Кондрусевіч:
«Чекаю листів, бадьорих, хороших.»