Важкої долі повинно бути в міру

2 грудня [AMATORY] виступить в мінському клубі «Реакторі».

Признаюся, упустив ту годину, коли зійшла зірка пітерської команди [AMATORY]. Ні, я не противник важкої музики, її сучасних напрямів і відгалужень. Але чомусь довго відмовлявся на пропозиції послухати цих парубків. А одного дня, клацаючи пультом по телеканалах, наткнувся навіть не на кліп, а на церемонію вручення каких–то призів. «Краща група — [AMATORY]!» — проголосили. «Соромно бути лохом», — подумав я і відправився в найближчий магазин пластинок. Тогда–то і зрозумів, чому музика колективу має таку феноменальну популярність і чому в симпатіях до нього признаються критики, які раніше, окрім Beatles і Вайкуле, нічого не слухали.

2 грудня [AMATORY] виступить в мінському клубі «Реакторі», а доки гітаристи Дмитро [JAY] Рубановський і Олександр [ALEX] Павлов відповідають на питання нашої газети.

— Ваш альбом, що тільки що вийшов, носить дуже «оптимістичну» назву «Інстинкт приречених».

[ALEX]: Назва дуже символічна і може бути потрактовано неоднозначно, тому ми і вибрали його. Приреченим можна бути на страждання — це, до речі, трапляється частіше. Але можна бути приреченим і на успіх. Який варіант вибрати — слухач вирішує сам. Хоча в буклеті зашифровано наше розуміння цієї назви!

— Звинувачення від фанатів в тому, що на черговій пластинці група прогнулася під мейнстрим, думаю, ви вже чули. І ваші аргументи, що багато музикантів схожих з вами напрямів дозволяли собі такі експерименти, для них нічого не означають. А може, дійсно вирішили полегшити звук?

[JAY]: Що означає «полегшити звук»? На нашій останній пластинці всього одна відносно легка пісня, все інше — суцільний «тяжеляк», зрозуміло, не позбавлений мелодійних вкраплень. У чому ж тоді полягає наша «прогибаемость під мейнстрим»? Коли я чую таке, створюється враження, що людина абсолютно не розуміє, про що говорить. Невже наші кліпи крутять по головних музичних каналах, а пісні в гарячій ротації — на всіх радіостанціях?

— А для вас принципово, аби вашу музику відносили саме до «метал–кору», а не, скажімо, до «эмо–кору»?

[JAY]: Абсолютно непринципово. Зрозуміло, існують деякі «іміджеві» групи, які потрапляють під ті або інші класифікації, але [AMATORY] — не одна з них! Ми постійно експериментуємо, намагаємося робити что–то нове для самих себе і публіки, і не поважно, як це потім назвуть. Тому що все це був і буде хэви–метал!

— Коли вам стало ясно, що з вашим колишнім вокалістом — Ігорем Капрановим — стало відбуватися «что–то не те», що він віддаляється від мирського життя?

[ALEX]: Ігор, в принципі, давно виявляв цікавість до духовних аспектів життя на нашому украй матеріальному світі. Але це нормально, я вважаю, адже кожен рано чи пізно ставить собі питання, на які ніхто не може дати відповіді. У групі все йшло як завжди: ми відіграли дещо просто відмінних літніх фестов, працювали над альбомом. Можливо, він відчув, що йому нічого сказати людям в новому альбомі, або були какие–то інші причини — не знаю. Але його рішення присвятити себе релігії особисто для мене було украй несподіваним. Перед самим від’їздом Ігоря ми домовилися зустрітися. Але на зустріч він не прийшов, і з липня 2010–го я більше його не бачив і не чув. Отримав лише sms, яке, знову ж таки, не розставило крапки над «i».

— Приймаючи в свій колектив співця В’ячеслава Соколова, ви допитували його з пристрастю? Мовляв, друг, скажи нам відверто, чи є у тебе «таргани» в голові, чого нам від тебе чекати, аби ми були готові?

[ALEX]: Багато хто дивується з того, що Слава став, по суті, єдиним кандидатом на роль вокаліста. Але буквально на першій же репетиції після декількох зіграних пісень із Славой ми зрозуміли, що стався той самий біохімічний процес, який часто називають магією. І ми більше не стали нікого прослухувати, а вирішили довіритися інтуїції і почали з подвоєною силою працювати над новим альбомом вже із Славой.

— Я читав книгу–биографию «Черно–белиє дні: вся правда про групу [AMATORY]». І пізнавально, і захоплює. Але ж напевно какой–нибудь факт залишився прихованим від публіки. Здайте його нам, а?

[ALEX]: Так, були побоювання, що книга не влізе в стандартну палітурку, тому видавництво трохи скоротило її сторінок так на 100. Але я вважаю, що це навіть до кращого, оскільки так вона стала цікавіша і зрозуміліша ширшому кругу читачів. Наприклад, в остаточній редакції до книги не увійшла частина, в якій проводилися паралелі в долі одного американського футболіста Стюарта і нашого барабанщика Дані. Даня дуже довго грав концерти у футболці з номером і клубною приналежністю цього самого Стюарта, навіть узяв у результаті собі груповий ник [STEWART].

— У історії багатьох груп були свої трагедії. У вас це смерть гітариста Сергія Осечкина. Коли ви читали, чули вислови типа «а чого ви хотіли? Якщо так же порушувати режим, в будь-якого з печінкою виникнуть неприємності», то, скриплячи зубами, погоджувалися з такою думкою або хотіли вступити в бійку на згадку про свого друга?

[ALEX]: Якби з раком все було так просто і зрозуміло і справа була лише в тому, аби, як, ви сказали, «порушувати режим». Це дуже складне питання, чому, як і звідки береться хвороба і чому вона забирає кращих.

— До речі, з часом звинувачення в зайвій штучній неприступності і пафосности музикантів ансамблю затихають.

[ALEX]: Я думаю, такі чутки поповзли із-за політики нашого колишнього менеджменту. Що на даний момент вже був. Мене та і інших парубків ніколи не обламує вийти після концерту поспілкуватися з публікою і роздати автографи таким, що всім бажає. І ми це робимо! Але після шоу нам потрібно остигнути, переодягнутися, небагато прийти в себе. Отже (як правило, хвилини через 20 — 30) в залі завжди можна знайти кого–нибудь з нас, якщо лише правила концертного майданчика дозволяють публіці залишатися усередині через деякий час після завершення заходу.

— Попса дає людині можливість «провітрити» мізки, хороша естрадна пісня приносить задоволення і вмістом, і упаковкою, доля пропонує в себе вслухатися. А що несе слухачеві важка альтернативна музика?

[JAY]: Абсолютно не згоден ні з одним з тверджень! Проте, якщо говорити про важку альтернативну музику, думаю, тут все дуже багатогранно і відповісти однозначно не вийде. Деякі люди знаходять в ній вихід для своєї негативної енергії, інші просто люблять драйв і приходять «потанцювати» на концерти. Але в будь-якому разі це визначено важка і енергійна музика не для слабонервних!

Фото Марії МІТРОФАНОВОЇ.

This entry was posted in Факти. Bookmark the permalink.