Гарячі метри

Про ринок нерухомості

Фахівці говорять: ринок нерухомості торкнувся дна. Поняття, звичайно, досить умовне. Але те, що в самому «грошовому» Мінську кількість операцій скоротилася на 20 відсотків, — факт. Ціни цього року стискувалися відсотків на 10. Кульмінацією процесу, мабуть, став провальний аукціон. У вересні в будинку по вулиці Есеніна в середньому по 1.000 умовних одиниць за квадратний метр виставлялися декілька двокімнатних і трикімнатних квартир. Брати участь в торгах побажав лише один покупець.

Проте економічна теорія свідчить: все циклічно. І занурившись на дно, ринок неминуче почне спливати. Схоже, процес цей вже стартував. У жовтні на вторинному ринку в Мінську поміщене 750 з гаком операцій. Це мало не на третину більше, ніж місяцем раніше. А зараз риэлтерам реально увижаються золоті часи, коли квартири розходилися, як гарячі пиріжки. Готове житло в найнижчому ціновому діапазоні вирушає протягом декількох днів. Причому беруть всі: кімнати, «однушки» і навіть 90–метрові «троячки» по 100 тисяч доларів вже не лякають мінчан. Вірна ознака початку розігрівання ринку.

Але в чому причини? Житловий ринок — це вам не стихія. Спонтанним не буває. Причин, як повелося, декілька. Наслідки світової кризи виявилися досить своєрідними. Громадян не лише не втратило останнього, а більш того, накопили близько 8 мільярдів доларів. Це (тримаєтеся за стілець) на 60 відсотків більше, ніж лежало на депозитах 1 січня 2009 року. Плюс ставки по іпотечних кредитах фактично повернулися на локризовий рівень. У 2008–м житлових умов громадян, що потребують поліпшення, кредитували під 13 відсотків річних, зараз можна розжитися грошима під 14,5 відсотка. Ще один важливий чинник — різке прогресуюче зростання зарплат. Все це разом і підштовхує: час купувати.

«Чи ой?» — можуть заперечити мені скептики. Ось скільки новобудов розкидано по Мінську? І взагалі, по генплану житлофонд головного міста країни до 2030 року виросте удвічі. А плюс ще передмістя. Який тут дефіцит? Але давайте послухаємо фахівця.

— У рік на вільний продаж у нас будується приблизно 400 тисяч квадратних метрів житла, — міркує Сергій Коренько, генеральний директор СООО «Ареса–Сервіс». — На рахівницях у громадян 8 мільярдів доларів. По суті справи, це відкладений попит, тому що доходи по вкладах в банках останні декілька років були вищі, ніж від нерухомості, ціни на яку лише падали. Як тільки почнеться зворотний процес, накопичені гроші повернуться на житловий ринок. Але тоді, аби задовольнити вже накопичений платоспроможний попит, всі будівництва Мінська повинні працювати не покладаючи рук як мінімум десять років.

Але навіть якщо ажіотажу не станеться, чекати ще нижчих цін на житлі, ніж зараз, навряд чи є резони. Будинки стають енергоефективнішими, красивішими і комунікаційно насиченими. А всі удосконалення і нові технології приходять до нас із заходу і недешеві. Крім того, в нашій соціально орієнтованій економіці держава постійно піклується про зростання доходів населення як про один з головних пріоритетів. Збільшуються пенсії, зарплати, стипендії. Отже, з'являється можливість більше витрачати, у тому числі на поліпшення житлових умов. Це куди розумніше, ніж ганятися за доларом.

Пригадаєте, скільки коштувала однокімнатна квартира, допустимий, в 2002 році? Близько 10 тисяч доларів. У 1996–м — близько 5 тисяч умовних одиниць, а зараз приблизно 35 — 50 тисяч. Відчуваєте різницю? «Зелений» знецінюється. Його нинішнє зростання — типові сезонні коливання. Адже головне в тому, що уряди США і Євросоюзу гасили фінансову кризу банальним друкуванням грошей. Їх нині в зворот випущено стільки, що ні долару, ні євро великої віри немає. А нерухомість, золото і діаманти — випробувані цінності.

Автор публікації: Аеліту СЮЛЬЖІНА

Холодний душ

Говори, та не заговорюйся!

Заплати і відпочивай

Довгий долар

Матеріалізація власності

Важливі події

Опубліковано у Факти. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.