Зафар Гулієв: Клерікалізация політики в Азербайджані

Пристрасті довкола хиджаба

Маніфестація протесту тисяч віруючих 10 грудня проти заборони на носіння школярками хиджаба і жорстке придушення акції силами правопорядку помітно сколихнули застійну тишу суспільного життя в Азербайджані. У останні декілька років в країні діє негласна заборона на несанкціоновані мітинги і маніфестації. Будь-які спроби проведення акцій протесту у зародку присікалися силами правопорядку і громадськість країни фактично вже відвикала від галасливих мітингових пристрастей в межі міста. У цьому контексті протестна акція віруючих перед будівлею Міністерства освіти стала, по суті, найчисленнішою і серйознішою за останні роки. Тисячна колона маніфестантів, перекривши рух транспорту, зробила хід до будівлі Міносвіти. і по дорозі скандувала Свободу хиджабу!, Хиджаб - наша честь. Акція немов застала зненацька владні структури, які, схаменувшись, кинули потім на її розгін значні загони поліції особливого призначення. В результаті крутих заходів поліції акція розганяла, а десятки маніфестантів затримані і відносно деяких з них збуджені судові справи.

Приводом для акції протесту віруючих стала заборона на відвідини шкіл ученицями з покритою головою. Протягом останніх тижнів довкола цього питання розгораються неабиякі пристрасті. Прилюдна заява міністра освіти Місира Марданова на підтримку заборони на носіння школярками хиджаба надала детонуючу дію на відчуття віруючих і спонукала їх до акції протесту. В той же час, оперативність проведення акції і її вельми організований характер дозволяють передбачити, що ситуацією перманентного зростання соціальної незадоволеності в країні (і не лише серед віруючих) готові і можуть уміло скористатися радикальні сили релігійного толку. На думку багатьох експертів, спостережуване останнім часом падіння кредиту довіри до влади, що діє, і до демократичної опозиції відкриває можливості для каналізації протестної енергії в релігійне русло.

Після значної акції протесту ісламізму в центрі Баку, проблема хиджаба придбала ще більш інтригуюче продовження і гострий резонанс в суспільстві. Представники ісламських кругів країни, як слід було чекати, активно виступили в захист прав віруючих. Так, за інформацією прес-служби Управління мусульман Кавказу, шейх уль-ислам Аллахшукюр Пашазаде сказав, що питання про носіння хиджаба не є предметом обговорення. Носіння хиджаба є велінням аллаха, і воно повинне виконуватися. Може обговорюватися лише питання про приведення хиджаба у відповідність з шкільною формою. За заявою голови Ісламській Партії Азербайджану (ІПА) гаджи Мовсум Самедова закриття і руйнування мечетей, заборону на носіння хиджаба, продаж книг ісламських учених і тому подібне є одним з елементів исламофобии. В цілому, багато представників громадськості, навіть серед тих, хто не ставить під сумнів і цілком підтримує світську модель розвитку країни, висловилися проти практики заборонених заходів (зокрема, заборон на носіння хиджаба студентками і школярками), що порушують права віруючих. Голова руху азербайджанської інтелігенції Ельданіз Гулієв заявив, що деякі сили в країні намагаються створити атмосферу страху перед ісламом. У людях навмисно сіють насіння ненависті до віруючих, до ісламу. У Азербайджані хтось проводить тонку політику, розігруючи ісламську карту, - відзначив Е.Гулієв.

Показово, що офіційні круги також говорять про спроби розіграти ісламську карту певних сил усередині і за межами країни. Стосуючись акції протесту віруючих, міністр освіти Місир Марданов однозначно вказав, що це було організовано певними групами усередині і поза країною. Я маю інформацію про це, а одна учениця поскаржилася, що її заставляють носити хиджаб. Це недопустимо. Приблизно у тому ж ключі висловилася і віце-спікер Міллі Меджлісу Бахар Мурадова: Я не виключаю, що деякі приховані сили намагаються постійно маніпулювати даною темою і постійно тримати її на порядку денному.

Подальший розвиток подій начебто підтверджує обгрунтованість подібної версії. 15 грудня масовий хід віруючих на підтримку хиджаба відбувся на півдні Азербайджану - в центрі міста Масалли. От ста до трьохсот молодих людей зробили двокілометровий марш з релігійними прапорами і плакатами, що закликають підтримати хиджаб і ісламські цінності в цілому. Хід завершився в центральної мечеті Джума і був приурочений до траурного дня Ашура, який наголошуватиметься 16 грудня (річниця вбивства в 680 році Хусейна, внука пророка Мухаммеда). Цього разу поліція лише супроводжувала хід, не втручаючись в хід подій.

Наростання небезпечної прихованої напруги напередодні траурного дня Ашура спонукало глав більше 10-ти релігійних організацій того ж дня прийняти спеціальне звернення до віруючих з проханням не проводити акції 16 грудня. Протести проти заборони на носіння хиджаба в дні трауру можуть бути використані для провокацій проти віруючих, говориться в обігу. Релігійні діячі закликають віруючі вести захист хиджаба системніше. При цьому робиться заслання на те, що шейх Аллахшукюр Пашазаде обіцяв звернутися до керівництва країни і інформувати про серйозність ситуації в цій області. Що буде в траурний день Ашура, ніхто доки не відає.

Посилення ісламського чинника

Аж до останнім часом іслам знаходився в Азербайджані на периферії політичного життя, і за десятиліття незалежного розвитку в країні не склалося ісламській опозиції, як це мало місце у ряді пострадянських держав, а також в мусульманських регіонах Російської Федерації. Але, судячи з усього, починає поступово збуватися те, що прогнозували ще кілька років тому деякі вітчизняні і зарубіжні експерти: девальвація авторитету влади, опозиції і Заходу, на тлі зростання соціальної незадоволеності, підсилить проісламські настрої в суспільстві і створить грунт для реальної активізації різних радикальних релігійних угрупувань в країні. Симптоми цього вже починають виявлятися. Можна пригадати організовані владними структурами похорони національного героя Мубаріза Ібрагимова 7 листопада. Запланований урочистий військово-патріотичний захід незабаром вийшов з-під контролю організаторів і вилився в екзальтовану чисто релігійну акцію.

Доречно зауважити, опублікований у вересні цього року доповідь Міжнародної кризисної групи (International Crisis Group) мала симптоматичну назву Азербайджан - уразлива стабільність. У доповіді був дан детальний аналіз ситуації в Азербайджані і, зокрема, говорилося: Президентство Ільхама Алієва відмічене стабілізацією політичного життя країни. Проте стабільність супроводиться консолідацією авторитарного правління, придушенням свобод і домінуванням правлячої еліти у всіх сферах життя. У країні слабка опозиція і мало незалежних ЗМІ. Міжнародне співтовариство не має важелів тиску на владі, аби добитися лібералізації режиму. Власті пригнічують будь-які акції протесту, існує самоцензура. Все це штовхає опозицію в підпіллі і в радикальні релігійні групи. Несправедливий розподіл багатств і суспільне розчарування збільшать зростання радикалізму і нестабільності - попереджали аналітики ICG.

Про посилення релігійної компоненти в суспільній свідомості і, зокрема, в ціннісних орієнтаціях молоді, свідчать і результати опиту, обнародуваного в жовтні цього року Центром політичних і економічних досліджень. Як повідомив керівник Центру Хикмет Гаджізаде, опит проводився серед тисячі представників молоді 18-30 років в Баку, Шеки, Ленкорані, Хачмазе, Гяндже. Підсумки опиту виявилися вельми цікавими: 95% респондентів заявили про те, що вірять в бога, а 48% згодні з тим, аби суспільство управлялося законами шаріату.

Безумовно, зростання соціальної поляризації, низький рівень життя, безробіття, невирішеність карабахської проблеми, розчарування в політиках і в політиці - ось ті чинники, які вимушують багато звертатися за пошуком виходу до релігії і релігійних цінностей. Все це складає грунт для інтересу до ісламської альтернативи - ідеї подолання кризи і вирішення багатьох проблем через відновлення ісламських норм суспільного пристрою. Згідно дослідженню, проведеному азербайджанським політологом Аріфом Юнусовим, справжню причину стрімкого зростання популярності ісламу в країні потрібно шукати в загальній убогості і недоліку демократичних реформ.

Напередодні останніх парламентських виборів, прошедших 7 листопада цього року, відомий теолог і правозахисник Ільгар Ібрагимогли провидчески попереджав: Якщо уряд підтасує і ці вибори, люди втратять віру в те, що демократичний процес може принести зміни. І тоді вони стануть шукати альтернативу. Швидше за все, нею стане іслам. За підсумками виборів, вперше був вибраний майже однопартійний парламент, в якому представництво демократичної опозиції зведене до нуля. Оцінюючи підсумки виборів, політолог Ільгар Мамедов з гіркотою заявив, що витіснення ліберальної опозиції приведе до появи на політичній арені клерикалів.

Варто відзначити, що в посилення ісламського чинника, самі того не підозрюючи, внесли істотний внесок владні структури країни. Так, наприклад, здійснені лише за останній рік кампанія по закриттю або сносу цілого ряду мечетей, спроби заборони озвучування азана через підсилювачі, введення релігійної цензури, поправки в закони, що забороняють діяльність релігійних общин тих, що не мають держреєстрацію, а також недопущення осіб в хиджабе в учбові заклади, - все це лише нарощує загальну незадоволеність в суспільстві і сприяє лише зростанню авторитету ісламу і різних релігійних сил. Своїми надмірно жорсткими і частенько невиправданими антирелігійними діями владні структури лише посилюють ситуацію і підсилюють соціальний попит на активізацію подібних сил. В той же час, вочевидь, що масове порушення свободи совісті і прав віруючих на руку лише екстремістськи налагодженим радикальним угрупуванням, промовцям від імені ісламської релігії. Як справедливо відмітив правозахисник Ільгар Ібрагимогли: Порушення законних прав віруючих сприяє відходу релігійного життя в підпіллі, де контролювати його розвиток і сплески буде украй важко. Хто знає, може саме це стане незабаром основним головним болем для самої влади і для країни в цілому?!..

Зафар Гулієв: Клерікалізация.

Важливі події

Опубліковано у Політика. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.