Сезон для жодинского «Торпедо» виявився закольцован на штучному газоні стадіону СОК «Олімпійський»: тут переможними поєдинками 1/4 фіналу Кубка країни проти «Нафтана» жодинци його відкривали, тут же через 8 місяців і закінчують, схльоснувшись вчора в перехідному матчі за право наступного року грати у вищій лізі з мінським СЬКВІЧ.
Навіть погода була під стать — похмура, як ранок заводчанина, що просаджав напередодні в пельменній всю зарплату. Мело. Рятуючись від мерзлякуватої непогоди, нечисленні глядачі намагалися втягнути голови в плечі так глибоко, що залишалися видно лише очі. Вони здивовано ляскали, дивлячись на те, як перволиговий СЬКВІЧ, відважно узявши в галоп, тиснув до воріт старшого по рангу.
«Торпедо» було не те. Порівняно з весняним зразком в складі залишилися лише пару колишніх бойових одиниць, а на тренерському містку, знехтувавши холод, з голою головою гучно гоніт своїх воїнів вперед Сергій Гуренко. Вібруючі інтонації його голосу досягали адресата точно, як своєчасний пас майстра — «передачу» отримав навіть земляк–арбитр Сергій Сахаревіч, разом з яким Гуренко свого часу виступав за «Німан»: «Цукор, ти ніби ніколи у футбол не грав.» Проте судді були ні при чому — СЬКВІЧ був хороший, і жодинци, як видно, такого повороту не чекали.
Головна сила мінчан — в їх тренерові, Сергії Боровськом. Тонкий тактик і сильний стратег, він, звичайно, придумав, знав, як обіграти «Торпедо», і розписав все для своїх футболістів буквально покроково, розділивши поле на квадрати і зони відповідальності. Як ляльковод, Сергій Володимирович керував діями свого театру, замість ниток використовуючи голос. Вліво, управо, вперед, назад, яку позицію займати, куди бігти, кого прикривати — навіть постоявши поряд з ним, можна було прослухати професорську лекцію на тему гри у футбол. «Дитячий сад» Боровського щиро намагався втілити в життя інструкції вихователя і навіть першим забив гол, розігравши явно підготовлену на тренуваннях комбінацію. Проте витримати всю партію до кінця в єдиному ритмі СЬКВІЧ не зумів. Не по плечу виявився сіціліанський захист для учеников–перворазрядников, те, що було добре в теорії, на практиці дало збій.
«Торпедо» задавило СЬКВІЧ авторитетом, і в другому таймі нитки Боровського обірвалися — мовчали. Зв’язок з гравцями виявився загублена, і на полі вони намагалися грати, як уміють. А уміють доки погано. Жодінци були явно сильніші, а остаточно вирішив результат зустрічі в їх користь Ігор Кривобокий, один з небагатьох, хто виходив на це поле у складі автозаводцев і тоді, непогідною, але щасливою для «Торпедо» навесні. Два його голи виявилися для СЬКВІЧ як вирок: вища ліга доки не для вас.
Автор публікації: Сергій КАНАШИЦ
Фото: Олександр СТАДУБ
Нові олімпійці
За свій рахунок
Смуга прибою
Між Прокопом і Джеррардом
Бренд з бренді