Роздуми по приводу. Станиця Кущевськая – вона в якій країні?
Після вбивства дванадцяти чоловік 4 листопада в станиці Кущевськой співробітники Слідчого комітету при прокуратурі РФ виявили там ряд злочинів, про які умовчували правоохоронні органи. Не дивлячись на загальну незадоволеність діяльністю банди Сергія Цапка, підозрюваної в масовій різанині, пострадавшие бояться повідомляти про злочини.
Дмитро Гавра, професор СПбГУ, голова державної атестаційної комісії спеціальності «Зв’язку з громадськістю» УГТУ.
Вбивства в станиці Кущевськой в день народної єдності уразили жорстокістю і безвихідністю. Змусили задуматися. Не про вбивць. І навіть не про жертви. А про всіх нас. І про Росію. Перший з питань, який мимоволі виникає: чи одна ми країна? Або ми така країна-матрьошка, порожниста усередині? А там є ще одна країна, і в ній – ще. І якщо про зовнішню ми ще щось знаємо, тому що це та країна, яку нам показують по телевізору, то про внутрішніх знаємо значно менше.
У цій метафоричній країні-матрьошці, напевно, має бути, як в справжній, лише одна непорожниста фігура – найменша – усередині. Це країна, в якій ми живемо щодня. Ось вона-то і справжня, а останні – оболонки. Багато –пустие усередині. Де ця справжня непорожниста усередині Росія? В межах Садового кільця? Або в станиці Кущевськой і сотнях подібних нею місць? І як так може бути те, що в одній із споконвічно російських територій раптом опиняється заповідник дикого заперечення єства договору між громадянином і державою.
Я не знаю, що страшніше: те, що сталося, або те, що б було, якби цього не сталося. Якби не сталося – країна б не взнала. І все залишилося б як і раніше. Жителі знали, муніципальна влада знала, міліція знала. Знали і нічого не робили. А жорна «життя за поняттями» рік за роком перемелювали в муку всі красиві слова з телевізора.
Починаючи з певного рівня, влада була не інформована. Не тому, що не хотіла цього бачити, а тому що не змогла, НЕ ЗМОГЛА –в епоху мобільного зв’язку, Інтернету, відеоблогів і інших забавних гаджетів. А коли не змогла побачити –это сигнал. Нам обом. Наш з нею –чтоби вона бачила.
І її з нами –чтоби ми не мовчали. Дуже б хотілося, аби країна таки була у нас одна, а не зібрана з дотичних лише днищами матрьошок. І мова була б одна. Не кремлівський і не кущевский. А російський.
Повна версія на сайті:
]]>
]]>
Шановні читачі! Автором цієї рубрики може бути кожен з вас. Темою для роздумів можуть стати події, що відбуваються і в країні, і в нашому місті, і у вашому житті. Чекаємо ваших листів на адресу електронної пошти infonepsite [dot] com або за адресою: ін. Космонавтів, 5/2, з позначкою «Роздуму по приводу».
Класне фото
Увага, конкурси! Не відкладай на завтра!
Тлумачний словник вашого дитяти
Всі конкурси
1 день 22 години тому
2 дня 1 годину тому
2 дня 16 годин тому
5 днів 2 години тому
1 тиждень 3 години тому