Азербайджанське агентство Day.Az опублікувало інтерв’ю з директором Турецького центру міжнародних відносин і стратегічного аналізу (TURKSAM) Синаном Оганом. наводиться текст інтерв’ю повністю. Чи може майбутній в грудні саміт ОБСЄ в Казахстані внести позитивний вклад до питань врегулювання вірмено-азербайджанського нагорно-карабахского конфлікту і нормалізації армяно-турецких стосунків?
В даний час додаються серйозні зусилля і для нормалізації армяно-турецких стосунків, і відкриття кордону між країнами, і в питанні врегулювання карабахського конфлікту. Зокрема, ми стаємо свідками збільшення цих зусиль на міжнародній арені. При цьому за допомогою цих зусиль передбачається досягти результату на майбутньому в Казахстані саміті ОБСЄ.
Але особисто я думаю, що в ході майбутнього саміту в Казахстані досягти серйозних результатів по обох питаннях не удасться. Можливо, в питанні нормалізації армяно-турецких стосунків поновляться зустрічі. Лише це. Можливість іншого розвитку подій не так велика.
Секретар Ради національної безпеки Вірменії Артур Багдасарян в інтерв’ю польському виданню Rzecz Pospolita заявив, що вірменська сторона чекає від Анкари конструктивнішої позиції в питанні врегулювання двосторонніх стосунків. Як Ви можете прокоментувати дану заяву?
Думаю, Туреччина демонструє достатній конструктивізм. Ще конструктивніша позиція вже стане відкритим компромісом. США і деякі країни Європи разом з Вірменією чекають від Туреччини здійснення деяких нових кроків. Але необхідно не забувати про те, що до чергових виборів в Туреччині залишилося сім місяців. У переддень виборів я не чекаю від уряду здійснення відносно Вірменії нових кроків, які можна буде вважати компромісом. Яке майбутнє чекає Вірменію, якщо вона не врегулює карабахський конфлікт і не відкриє кордон з Туреччиною?
Природно, Вірменія – це країна, економічний стан якої не є хорошим і населення якої зменшується з кожним днем. Тобто, Вірменія не зможе витримати довгострокову війну і стан війни в регіоні. По цих причинах Вірменія розробила стратегію з певною метою до 2015 року. Переселення 1915 років вірмени вважають геноцидом. Тому до 2015 року вони стараються, уникаючи досягнення світу, зробити так, щоб в парламентах багатьох країн світу прийняли цей так званий геноцид. Особисто я не чекаю від Вірменії яких-небудь мирних кроків до 2015 року.
Скандал з Оленою Батуріной і новим мером Москви
Буша викрили в плагіаті, він списав свою книгу з чужих мемуарів
Держслужбовці їздять на мерседесах, отриманих з ознаками шахрайства
Чи є надія на відродження процесу нормалізації армяно-турецких стосунків?
У питанні відродження армяно-турецких стосунків, як я вказав вище, зокрема є великий тиск з-за кордону. Здійснення такого кроку чекають від керівництва Туреччині. Але, не дивлячись на все це, для відродження армяно-турецких стосунків Вірменії необхідно докладати більше зусиль. Інакше, навіть якщо всі кроки забезпечать тимчасові поліпшення, говорити про тривалий світ ми не зможемо.
Особисто я не чекаю від Вірменії.