Я переконаний, що за інтеграцією, причому, євразійською інтеграцією, велике майбутнє. Вся Європа це розуміє. Ось ОБСЄ буде в Казахстані і це про що говорить? Про те, що євразійський вектор переважає. Стара Європа потребує азіатської свіжої крові, в усіх відношеннях. Для того, щоб оживити економіку, оживити культуру
Хабар, 24 листопада
Майбутній саміт ОБСЄ повинен стати початком нової фази розвитку цієї організації. Таку думку висловив Нурсултан Назарбаєв під час інтерв’ю відомому російському журналістові Сергію Брільову і директорові телеканалу ЕлАрна Айгуль Мукей.
У діяльності ОБСЄ казахстанський лідер розраховує на посилення ролі азіатських і пострадянських країн. Це інтерв’ю казахстанського лідера відбулося в рамках спільного проекту телеканалу Вести і прес-служби Президента. Йдеться про циклі фільмів, присвячених історії незалежності нашої республіки. Під час бесіди Сергій Брільов і Айгуль Мукей торкнулися не лише минулих, але і справжніх подій і явищ, що відбуваються в країні, а також довкола неї. Одне з таких питань стосується інтеграції і, перш за все, Митного союзу Казахстану, Росії і Білорусі, у витоків якого, як відзначив Брільов, стояв саме Нурсултан Назарбаєв.
Нурсултан Назарбаєв, Президент Республіки Казахстану:
– Я, звичайно, дуже рад, що ця ідея має фактичне здійснення в особі Казахстану, Росії і Білорусі. Я знаю, що багато наших сусідів хочуть вступити. Але їм доведеться прийняти ті 48 законів і пропустити через свої парламенти. Тобто, виконати умови і лише тоді. Натуральним господарством на сьогоднішньому світі не проживеш. Ну, нагодуєш свою країну. Хай це буде 20-30-40 мільйонів чоловік. А що далі? Як розвиватиметься виробництво, якщо немає товарам виходу на зовнішній ринок? Навіщо виробляти в три рази дорожче те, що можна купити? Так робить весь світ. У цьому суть інтеграції. Тому я переконаний, що за інтеграцією, причому, євразійською інтеграцією, велике майбутнє. Вся Європа це розуміє. Ось ОБСЄ буде в Казахстані і це про що говорить? Про те, що євразійський вектор переважає. Стара Європа потребує азіатської свіжої крові, в усіх відношеннях. Для того, щоб оживити економіку, оживити культуру.
Астанінському саміту ОБСЄ, який вже називають дивом казахстанській дипломатії, в цьому інтерв’ю було приділено особливу увагу. Майбутню зустріч можна вважати конкретним результатом успішного зовнішньополітичного курсу Нурсултана Назарбаєва за 19 років незалежності держави, вважають експерти. Президент упевнений, що це лише початок великих перетворень на євразійському континенті.
Нурсултан Назарбаєв, Президент Республіки Казахстану:
– Після процесу Хельсінкі прошло 35 років. У 1975 році його від імені Радянського Союзу підписував товариш Брежнев. Це була холодна війна. І в цій холодній війні це була світла пляма, коли говорили про три корзини. Перша – безпека. Друга – економіко-екологічна, третя – гуманітарна. 20 років тому в Парижі зібралися представник тих же країн і прийняли паризьку хартію. . З тих пір прошло теж 20 років. Ми живемо на зовсім іншому світі, чим 90-й рік. Зі всіма його викликами, зі всіма труднощами. І ось тепер в Астане я б хотів, аби почалася третя фаза розвитку цієї організації, яку я вважаю все ж потрібною організацією. У цій організації 11 члени-держав знаходяться в Азії. А три країни – Росія, Туреччина і Казахстан – мають територію і в Європі, і в Азії. Тобто, хтось хоче чи ні, організація стала євразійською тепер. Я думаю, буде дуже цікава дискусія. По-перше, на тему: що таке сучасний світ з точки зору безпеки з тими викликами, яких ніколи не було. Це тероризм, екстремізм, релігійні зіткнення, наркотрафік і наркоторгівля, проблема міграції людей, багатство і бідність. Це треба проаналізувати і з цього вийде завдання на майбутнє, що ми робитимемо. 11 років організація не збиралася. Це якщо не стагнація, то криза точно. Тому чекання великі. Готових рішень немає. Всі рішення приймаються консенсусом. Зараз йде дуже складна робота. Я сподіваюся, що все, особливо наші друзі і сусіди по Центральній Азії, природно, держави СНД, ми займемо єдину позицію і виробимо документ, який потрібний для всіх нас. Інколи думають, що це казахстанська справа. Немає. Ми надали свою столицю, а ця організація належить 56 державам світу.
Інтерв’ю Президента тривало майже дві години. Але і цього часу, як говорять автори, виявилося мало, аби відобразити всі основні віхи в порівняно короткій, але дуже насиченій подіями історії незалежного Казахстану. Новий цикл документальних фільмів про нашу республіку повинен вийти в ефір наступного року.