Любов під замком

Тепер замок комори з символу всіляких табу перетворився на знак вічного кохання. Разом з кільцями, голубами і пелюстками троянд він став незамінним атрибутом сучасного весілля. Останнім часом у молодожонів стало дуже популярним вішати замки зі своїми іменами на перила мостів. Вважається, що такий обряд скріплює шлюбні узи на все життя. Традиція прийшла до нас з Італії всього кілька років тому, але вже встигла набути характеру епідемії. В кінці жовтня у Вітебську з Пушкінського моста довелося зрізати «баласт», що накопичився за три роки з легкої руки молодих сімей. А наступного дня перила почали обростати заново.

Замки кохання, як їх ще називають, стали справжньою проблемою для комунальних служб по всьому світу. У Іркутську, наприклад, із-за них була пошкоджена чавунна огорожа одного з мостів: додаткове навантаження прискорило природний процес старіння металу. У Дніпропетровську під загрозою виявився парковий міст на Монастирський острів. Перила лише одній з його сторін «видужали» завдяки закоханим на 400 із зайвим кіло. Тепер спиратися на них просто небезпечно: можуть не витримати.

У нас доки ситуація не настільки критична. Хоча «замкова» церемонія вже встигла стати невід'ємною частиною весільних прогулянок. У Мінську, наприклад, залізні символи кохання можна побачити на пішохідних містках біля Національної бібліотеки, в парку Горького і на «острові сліз». Меморіалу воинов–интернационалистов, який є одним з філій музею історії Великої Вітчизняної війни, дістається більш всього.

— Залізні ворота на мосту із-за замків осідають і погано закриваються, — нарікає Віталій Супрун, заступник директора музею. — Петлі, на яких вони висять, доводиться міняти двічі в рік, а це недешево. Але справа навіть не у фінансах. Нас більше турбує реакція матерів, чиї сини загинули в Афганістані. Вони невдоволені «замковою» традицією, що з'явилася. Все-таки меморіал — це пам'ять про воїнів, а не місце для весільних гулянь. Можливо, варто встановити поряд з мостом спеціальну конструкцію, раз вже молодожонам так подобається це місце: хай би вішали на ній все, що хочуть.

Запитуєте, чи можуть декілька кілограмів додаткового навантаження зіпсувати міст, розрахований на тонни? Ні, звичайно. Проте весілля грають регулярно, а значить, вага «кохання» постійно збільшується. Металеві кетяги естетики зовнішньому вигляду, на жаль, не додають. Та і на функціональному призначенні моста це теж позначається.

— Кожна конструкція повинна нести ті навантаження, які позначені в проектній документації, — підкреслюють на підприємстві «Горавтомост». — Це все одно що людині дати рюкзак з гирями: один зможе його нести, а іншої немає. Так і з мостами. Додаткове навантаження може пошкодити конструкцію. До того ж перила мають бути гладкими, аби людина, тримаючись за них, не пошкодила руку. Тому у міру накопичення нам доводиться замки зрізати.

В результаті на боротьбу з «символами» кохання вирушають гроші з бюджету, а працівники комунальних служб вимушені на додаток до своїх службових обов'язків освоювати «різання по металу». До речі, після такої процедури мосту потрібний хоч би мінімальний косметичний ремонт: шпаклювання, фарбування. На перилах залишаються сліди від електропил.

Боротьба з традицією, що так любиться молодожонам, на жаль, даремна. Та і чи варто викорінювати новий міський обряд? Чи не краще направити його в цивілізоване русло? У багатьох європейських країнах, та і в Росії вже з'явилися спеціальні металеві дерева, здатні винести будь-який «вантаж кохання» і нікому що при цьому не заважають. А стимул-реакцією слідувати новим правилам може стати штраф. У флоренції, наприклад, за замок в недозволеному місці молода сім'я відразу ж позбавляється 50 євро.

Довідка «СБ»

Традиція вішати замки зародилася 20 років тому в Італії після виходу в світ романа Федеріко Моччиa «Три метри над піднебінням», герої якого саме так виражали свої відчуття. Вперше залізні свідоцтва коханню з'явилися в Римі. З часом на перилах і ліхтарях моста Понті Мільвіо над річкою Тібр їх накопичилося декілька десятків тисяч. В результаті один із стовпів під їх вагою обрушився. Лише після цього міські власті прибрали з моста замки, що все залишилися, і заборонили вішати нові.

Автор публікації: Олена СОЛОВЬЕВА

Фото: Олександр КУЛЬОВСЬКИЙ

Важливі події

Опубліковано у Факти. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.