. На минулому тижні під головуванням заступника начальника Управління організації рибальства Федерального агентства по рибальству Костянтина Бандуріна прошло розширена нарада про заходи регулювання промислу ВБР в Северо-Охотоморськой і Західно-камчатською підзонах.
У актовому залі ФГУП «МАГАДАННІРО» для обговорення питань були присутні не лише керівники відомств, що здійснюють контроль, нагляд, рибоохрану, моніторинг і регулювання промислу водних біоресурсів, але і представники ведучих рибопромишленних компаній. Для останніх теми, що торкнулися, як ніколи актуальні, і почути думку тих, хто безпосередньо на практиці застосовує всі вирішення органів законодавчої влади, повідомили РІА КОЛИМА-ІНФОРМ в прес-службі Охотського територіального управління Росриболовства
Перша піднята тема про заходи регулювання промислу біоресурсів північної частини моря Охотського, необхідних для збільшення освоєння водних біоресурсів, на які встановлюються загальний допустимий улов або можливий вилов, була винесена на обговорення ФГУП «МАГАДАННІРО».
Сергій Марченко, директор ФГУП «МАГАДАНІРО», ще раз довів до зведення учасників наради необхідність виведення гижигинско-камчатской оселедця з ОДУ. «Вже впродовж декількох років запас гижигинско-камчатской оселедця, який відноситься до ВБР, на яких встановлюється ОДУ, через історичні і економічні чинники не освоюється в повному об’ємі. На наш погляд, зрушити рівень вилову з нульової відмітки можна декількома дорогами. По-перше, необхідно вивести її з переліку видів, на яких встановлюється загальний допустимий улов. Разом із зміною статусу водного біологічного ресурсу необхідно зробити кроки по інтенсифікації берегового промислу гижигинско-камчатской оселедця в районах її нересту. Зокрема, необхідно відновити берегові переробні підприємства, які будуть здатні випускати продукти, що мають підвищений попит, наприклад ікру в ястиках; використовувати судна з неводами гаманців, які можуть за добу добути до 400 т оселедці. Значною підмогою в освоєнні запасів гижигинско-камчатской оселедця може стати відновлення її промислу в переднерестовий період».
За останніми даними, з 39300 тонн, виділених в Західно-камчатську підзону, освоєння складає ледве більше 4%. До кінця промислу залишається ледве більше місяця і чекати хорошого освоєння не доводиться. Як випливає з багатолітнього спостереження, проблема не в слабкому підході оселедця. Її скупчень в тому районі більш, ніж досить. Всі рибопромишленники продовжують освоювати оселедця в районі банки Кошеварова. Там і зараз знаходиться більше 95% всіх судів, зайнятих на промислі осіннього оселедця. За словами фахівців Охотського територіального управління Росриболовства, якщо виведення гижигинско-камчатской оселедця з ОДУ все ж буде підтримано, то це дозволить будь-якому підприємцеві, що має флот, вийти на промисел, просто уклавши договір і виписавши дозвіл в територіальному управлінні Росриболовства. Існують організації, в яких є флот і вони все літо пропрацювали в прибрежке, або в яких є квоти, але на інші види водних біоресурсів, окрім оселедця. Сьогодні вони не можуть вийти на промисел унаслідок закріплення долею по квотах серед інших рибопромишленних компаній. З виведенням з ОДУ гижигинско-камчатской оселедця вони без зволікання зможуть її освоювати, тим самим наповнюючи ринок продукцією і розвиваючи власну справу. Це ж дозволить і розвиток берегових баз, які сьогодні знаходяться в просте. Фахівці ФГУП «МАГАДАННІРО», що багато років ведуть дослідження цієї популяції в Західно-камчатській підзоні, можуть тонше пояснити всі промислові перспективи освоєння.
Наступна тема обговорення торкнулася освоєння колючого, синього і равношипого краба. Зокрема, до останнього був викликаний найбільший інтерес у зв’язку з відкриттям частини акваторії б. Кашеварова для його лову.
Як випливає з доповіді Сергія Марченко, введеного в 2000 році заборона на промисловий лов равношипого краба на акваторії банки Кашеварова дав позитивний результат, і запаси цього краба на даній акваторії відновилися. «В кінці 1990-х років на акваторії банки Кашеварова, стан запасів равношипого краба знаходився в депресивному стані: різко знизилася щільність і доля промислових самців, збільшилася доля самок з незаплідненою ікрою. Для збереження запасів фахівцями МАГАДАННІРО були прийняті ряд заходів: збільшена промислова міра з 110 до 130 мм, понижений коефіцієнт промислового вилучення з 10 до 3% і введена заборона на промисловий лов на акваторії банки Кашеварова з 2000 року.
Проведені в 2010 р. дослідження показали, що середня щільність промислових самців в районі банки Кашеварова збільшилася, а промисловий запас досяг 27,3 тисяч тонн, що дозволяє добувати близько 1,4 тисяч тонн. Аналіз стану промислового флоту показав, що на акваторії банки Кашеварова по своїх характеристиках зможуть працювати лише третина судів, що здійснюють в даний час промисел равношипого краба. І при відкритті району для промислу різкого збільшення промислового преса не очікується. Крім того, значна частина равношипого краба добуватиметься в режимі двувидового промислу при видобутку краба-стригуна опилио в районі, розташованому північніше банки Кашеварова. Спираючись на дані про біологічний стан равношипого краба і на можливості рибодобивающего флоту, ми пропонуємо зняти заборону на його промисловий лов в Северо-Охотоморськой підзоні в межах акваторії банки Кашеварова».
Слід зазначити ще два рішення, які були схвалені всіма учасниками наради. Перше стосувалося здійснення заходів регулювання на промислі колючого краба і наваги в прибрежье Северо-Охотоморськой підзони на рівні суб’єктів федерації, зокрема Хабаровського краю і Магаданської області шляхом укладання угод по врегулюванню освоєння цих об’єктів. Друге – це необхідність ухвалення рішення з питання про єдиний промисловий простір до кінця поточного року в найкоротші терміни.